Перспективи використання атомної енергії
Світовими лідерами у виробництві ядерної електроенергії є: США (788,6 млрд кВт/г), Франція (426,8 млрд кВт/г), Японія (273,8 млрд кВт/г) і Німеччина (158,4 млрд кВт/г)[2]. В Росії в 2006 році на АЕС вироблено 154,7 млрд кВт/г.
Наприкінці червня 2008 року заступник голови Міжнародного агенства з атомної енергії (МАГАТЕ) Юрій Соколов заявив, що до 2030 року, атомні електростанції лишатимуться ключовим джерелом електроенергії, а кількісно збільшаться на 60 %
Прогнози Світової енергетичної ради щодо можливих варіантів модернізації ПЕК засвідчують, що до 2100 року головними джерелами енергопостачання стануть АЕС та поновлювані джерела енергії, а частки нафти, природного газу та особливо вугілля будуть суттєво меншими.
Наймасштабніше будівництво ядерних енергоблоків здійснюється в Південно-Східній Азії. Зокрема, у Китаї на етапі будівництва знаходиться 25 енергоблоків (в експлуатації – 13), ще 50 ядерних енергоблоків планувалося збудувати до 2050 року. В Індії в експлуатації знаходяться 22 енергоблоки, які виробляють 2,5% електроенергії в країні, а до 2050 року частку електроенергії, що виробляється на індійських АЕС, планується збільшити до 25%.
Проте високі темпи розвитку атомної енергетики не відповідають рівню її безпеки. На підставі досвіду експлуатації об’єктів атомної енергетики, дедалі глибшого науково-технічного розуміння процесів і можливих наслідків виникла необхідність перегляду технічних вимог, що викликає збільшення капіталовкладень й експлуатаційних витрат.
Використана література
Екологічний словник. В.В.Прежко
Злобін Ю.А. Основи екології
Кучерявий В.П. Екологія
Основи життєдіяльності. Підручник
Інші джерела
uk.wikipedia.org
Творча робота
з біології
на тему:
«АЕС»
Учня
7(11)-Б класу Луцької гімназії
№4 імені Модеста Левицького
Березіна Вадима
