7 Вересня 2005 року Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку хаес в промислову експлуатацію.

За 2007 рік Хмельницькою АЕС вперше вироблено 14 785,3 млн.кВт • год електроенергії. У 2007 році експерти місії OSART МАГАТЕ, що на запрошення Уряду України провели перевірку стану дотримання безпеки і культури виробництва, дали високу оцінку Хмельницькій АЕС.

У вересні 2012 року Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції» ^[2], який передбачає схвалення будівництва 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Вартість проекту оцінюється в 40 млрд грн, з яких 80% буде залучено за рахунок кредиту Російської Федерації, а 20% - за рахунок надбавки на тариф електроенергії.

Півде́нноукраї́нська аес

Півде́нноукраї́нська АЕС — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі ріки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області. Збудована у 1975—1982 роках.

Енергетичне підприємство офіційно називається ВП «Южно-Українська АЕС», входить до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» України. Є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу.

Щорічне вироблення електроенергії на АЕС перевищує 17 млрд. кіловат-годин, що перевищує 10% загальнодержавного виробництва електроенергії і близько 25% її виробництва атомними електростанціями України. Південноукраїнська АЕС обсягом генеруючої енергії забезпечує умови для життя і роботи регіону з населенням понад 5 мільйонів людей. Потужності АЕС достатньо, щоб задовольнити потреби в електроенергії населення, промисловості та сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим на 96%.

Цурік Василій Андрійович та його команда перші розробили план розташування станції та почали її будувати

Аварії на аес

Чорнобильська АЕС розташована у східній частині білорусько-українського Полісся на півночі України за 11 кілометрів від кордону з Білоруссю, на березі річки Прип'ять, що впадає у Дніпро. На захід від трьохкілометрової санітарно-захисної зони АЕС розташовується покинуте місто Прип'ять, за 15 км на південний схід від станції знаходиться колишній районний центр — покинуте місто Чорнобиль, за 110 км на південь — місто Київ Перша частина ЧАЕС (перший і другий енергоблок і з реакторами РБМК-1000) була побудована в 1970–1977 роках, друга частина (третій і четвертий енергоблоки з аналогічними реакторами) була побудована на тому ж майданчику до кінця 1983 року. У 1981 за 1,5 км на південний схід від майданчика першої-другої частин було розпочато будівництво третьої частини — п'ятого і шостого енергоблоків з такими ж реакторами, що було зупинене після аварії на четвертому енергоблоці при високому ступені готовності об'єктів.

Безпосередньо в долині річки Прип'ять на південний схід від майданчика АЕС для забезпечення охолодження конденсаторів турбін та інших теплообмінників перших чотирьох енергоблоків побудований наливний ставок-охолоджувач площею 22 км² і рівнем води на 3,5 м нижче відмітки планування майданчика АЕС. Для забезпечення охолодження теплообмінників третьої частини планувалося використовувати градирні майбутніх п'ятого і шостого енергоблоків.

Проектна генеруюча потужність ЧАЕС становила 6000 МВт, станом на квітень 1986 року в експлуатації були задіяні чотири енергоблоки з реакторами РБМК-1000 сумарною генеруючої потужністю 4000 МВт. На момент аварії Чорнобильська АЕС, поряд з Ленінградською і Курською, була найпотужнішою в СРСР (За даними МАГАТЕ запуск четвертого енергоблока Курської АЕС відбувся в лютому 1986 року, і він ще тільки виходив на проектну потужність). За непідтвердженими даними всього на ЧАЕС планувалося ввести до 12 реакторів, але це не більше, ніж міська легенда.

Після 23 років і одного дня експлуатації 15 грудня 2000 року станція припинила генерацію електроенергії. В наш час ведуться роботи щодо виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого в результаті аварії четвертого енергоблока на екологічно безпечну систему