Рі́вненська аес (раес)

Рі́вненська АЕС (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213), розташована біля міста Кузнецовськ, Володимирецький район, є відокремлений підрозділ НАЕК «Енергоатом». Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир.

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС.

Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980–1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.

На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ. У її склад входили провідні спеціалісти Японії, США, Канади, Франції, Німеччини, Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів.

Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України.

Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000).

Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт•год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях.

Хмельни́цька аес (хаес)

Хмельни́цька АЕС (ХАЕС) — розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин на електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках відповідно) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України.

За проектом АЕС повинна була мати 4 енергоблоки. У 1981 році почато будівництво. В кінці 1987 року введений перший енергоблок. Підготовлені майданчики ще для трьох блоків. Другий енергоблок почали будувати в 1983 році, пуск планувався в кінці 1991.

У 1990 році Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, під час дії якого на Хмельницькій станції були змонтовані основні технологічні вузли і підготовлений персонал для роботи на другому блоці.

Реакторні установки нових блоків Х-2/Р-4 належать до серії енергетичних реакторів (ВВЕР-1000), аналогічні встановлені на 60 % ядерних реакторів по всьому світу. Радіоактивні викиди в атмосферу на них строго контролюються.

Споруду Хмельницького-2 відновили в 1993 році, проте через недостатнє фінансування будівельні роботи йшли повільно, з середини 2002 року вони були значно прискорені.

У липні 2004 року відбувся фізичний, а 8 серпня — енергетичний пуск 2-го енергоблоку ХАЕС.