1. Номінальні – (ми всі любимо порошок тайд – реклама)

2. Реальні

   1. Стратифікаційні (рабства, касти, стани)

   2. Етнічні групи (раси, нації, народи, племена)

   3. Територіальні групи (вихідці, мешканці місцевості)

Інститут: - це 1. Сукупність певних осіб або установ, які забезпечені певними матеріальними благами, засобами, і здійснюють конкретну соціальну функцію. 2. Певний набір стандартів норм поведінки осіб в груп в конкретних ситуаціях.

Соціальні інститути – форма спільної діяльності що склалася історично; форми, типи соціальної практики за допомогою яких організовується соціальне життя.

Види соціальних інститутів:

1. Економічні – виробництво, розподіл і т.д.

2. Соціальні – добровільні обєднання

3. Культурні і виховні

4. Релігійні – організують ставлення людей до релігії

5. Політичні – виконання функцій влади

Кожен соціальний інститут має свою мету і виконує певні функції відповідно до цією мети. В соціології виділяють явні та латентні функції соціальних інститутів.

Явні функції – функції які заявлені самим інститутом.

Латентні функції – чужі, не свої функції.

Інституціоналізація – перетворення спонтанної поведінки людей в організовану (боротьба без правил, стала за правилами).

Організація – це спільність людей, які об’єдналися в процесі роботи (діяльності) .

Соціальні організації – інтегрована сукупність соціальних позицій і пронизуюча її мережа соціальних відносин.

Соціальні організації в соціології виділяють ознаки соціальної організації:

1. Наявність ідеї

2. Наявність цілі

3. Наявність владного органу

4. Сукупність статусів і ролей

5. Всі індивіди в цій організації мають спільні інтереси

Виділяють типи соціальних організацій:

1. Формальні організації – мають спеціальний адміністративний апарат, який координує організацію, діяльність в ній. Члени такої організації розглядаються функціонально (кожен член є носієм певних соціальних ролей)

2. Неформальні організації

3. Бюрократичні організації – Макс Вебер: ефективність досягається за допомогою жорсткої ієрархічної влади, чіткої системи правил, суворого розділення обов’язків.

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

Соціальні стратифікація – це розшарування груп, що мають різний доступ до соціальних благ через їхнє положення в соціальній ієрархії.

Стратифікація – розшарування, нерівність.

Соціальні стратифікація - означає Ієрархію організованих структур, означає процес в ході якого групи людей ієрархічно розташовані відповідно шкалі нерівності.

Система соціальної стратифікації представляє собою певну диференціацію соціальних статусів і ролей.

Соціальна страта – це ранговий шар в рамках ієрархічної системи соціальної стратифікації, соціальних статусних позицій і ролей.

Критерії (риси/ознаки) стратифікації:

1. Досягнуті соціальні стратифікації – називають ознаки які впливають на положенні в соціальній ієрархії над якими ми маємо певний контроль

   1. Освіта (не всі люди мають однакову освіту)

   2. Сімейний стан (наклеювання ярликів. Якщо людина одружена вона більш відповідальна)

   3. Кримінальний досвід (його наявність або відсутність є критерієм стратифікації)

2. Приписані соціальні стратифікації

   1. Стать (при народжені не обираємо свою стать, жінки порівняно з чоловіками знаходяться у менш вигідному положенні в суспільстві, вони заробляють менше, рівень безробіття вищій серед жінок, працюють у малооплачуваних сферах)

   2. Раса, етнічна група

   3. Вік (не можемо контролювати, люди які на досягли 30річного віку користуються меншою пошаною, 30-47 пошаною, існує тенденція до дискримінацію людей з 65 років)

Теорія навішування ярликів (судимих людей не беруть на роботу, бо навішують ярлик).

Соціальний престиж – суспільна оцінка положення окремої людини або соціальної групи в соціальній системі.

Соціальна мобільність (термін вводить Пітірім Сорокін) – переміщення індивідів і соціальних груп суспільства між різними позиціями або статусами в системі соціальної стратифікації.

Соціальна мобільність – це зміна положення індивіда.

Виділяють індивідуальну соц.. мобільність, групову мобільність, яка пов’язана зі змінами соціальної структури суст-ва на підставі соц.. стратифікації, міжпоколіннева мобільність – відмінність між батьками і дітьми, між соціально економічним класом, між статусами сім»ї.

Види соціальної мобільності:

1. Горизонтальна (приклад: доцент кафедри політології, завтра ти на такій же посаді у другому універі)

2. Вертикальна

   1. Висхідна (сантехнік, начальник жека)

   2. Ниспадаюча (начальний, сантехнік)

ДЗ на семінар: