- •1.Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.
- •2.Джерела фінансування інвестиційної діяльності оцінка вартості капіталу
- •3. Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст
- •4. Затвердження інвестиційних пропозицій.
- •5. Зміст і цілі передінвестиційних досліджень
- •8.Класифікація ризиків
- •9. Конкретизація інвестиційних пропозицій
- •10. Маркетинговий аналіз інвестиційного проекту
- •11. Методи фінансування інвестиційних проектів
- •12. Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства
- •13. Моделі сприйняття ризику підприємцем
- •14.Моніторинг реалізації інвестиційних проектів
- •15. Особливості оцінки інноваційних якостей інвестиційного проекту
- •17. Оцінка інвестиційних пропозицій: виробничі фактори
- •18. Оцінка інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу
- •19. Оцінка інвестиційних пропозицій: фінансові фактори
- •20. Оцінка фінансового стану підприємства у процесі інвестиційного аналізу
- •21. Очікувана чиста теперішня вартість.
- •22. Показники ефективності операцій з інвестування у акції
- •24. Показники ефективності операцій з інвестування у облігації
- •25. Програма постаудиту інвестиційних проектів
- •26. Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів
- •27. Ризик та невизначеність у інвестуванні
- •28. Соціальний аналіз інвестиційного проекту.
- •30.Способи реалізації інвестиційних проектів
- •31. Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу
- •33.Цілі постаудиту інвестиційних проектів
- •Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.
28. Соціальний аналіз інвестиційного проекту.
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища. Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту. 29.Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу. Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.
Сукупність дій з визначення, аналізу й вибору можливих інв-й серед інв пропозицій наз складанням капітального бюджету ( бюджетуванням капіталу). Цей процес охоплює кілька етапів, починаючи з виявлення можливих варіантів, перевірки ідей і закінчуючи точним економічним аналізом та постаудитом. У момент затвердження капітальний бюджет пп містить прийнятну кількість проектів, від яких загалом і від кожного окремо очікується ек ефект, що відповідає стратегічним цілям керівництва пп. Бюджетування капіталу полягає у виборі за умов обмежених інв ресурсів тих інвестицій, які забезпечать бажаний рівень дохідності за прийнятного рівня ризику.
Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інв можливостей, поки вони чітко невизначенІ. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших Інв досліджень. На фазі відсівання звертають увагу на: *Чи збігається Інва можливість з Інв стратегією? *Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? *Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту? *Чи можливе технічне виконання цієї ідеї? *Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? *Чи прийнятний рівень ризику проекту?
З огляду на те, що якість інфої, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фін аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.
30.Способи реалізації інвестиційних проектів
Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвестиційного проекту, що реалізується, джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється за допомогою підрядного, господарського або змішаного способів. Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними, постійно діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Підрядним способом можуть виконуватись будь-які види робіт: будівельні, монтажні, пуско-налагоджувальні, науково-дослідні, проектно-досліджувальні, ремонтні.
При поточному підряді укладається договір на послідовне спорудження для замовника кількох однотипних об’єктів, наприклад жилих будинків у мікрорайоні або лінійно-протяжного об’єкта (автотраси, лінії електропередач, трубопровід тощо). За цих умов роботи виконуються поетапно на кожному об’єкті або по мірі просування вздовж траси лінійно-протяжного об’єкта. Наскрізний підряд передбачає укладання багатостороннього договору між кількома суб’єктами інвестиційного проекту (підрядником, субпідрядними організаціями, постачальниками матеріалів, устаткування, транспортними фірмами) на спільне спорудження об’єкта для замовника, починаючи з нульового циклу і закінчуючи здачею об’єкта в експлуатацію. При колективному підряді будівельна фірма виконує роботи для кількох замовників, укладає договір від імені трудового колективу. При цьому підрозділи фірми не закріплюються за конкретним замовником окремими договорами. Це дозволяє гнучко маневрувати трудовими і матеріальними ресурсами з метою дотримання термінів виконання кожного проекту. При підрядному способі ведення робіт усі суб’єкти інвестиційної діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, можуть вступати в договірні відносини. Як правило, договір укладають дві юридичні особи — замовник (інвестор) і підрядник.
