1.Взаємозв'язок між інвестиційними можливостями виробленими цілями і стратегією компанії.

Організація має потенціальний набір інв можливостей, які за своєю суттю збігаються з виробленими цілями та стратегією компанії.Задачі керівництва- здійснювати творчий пошук з визначення такого набору. Саме тому компанія повинна робити наголос на інноваціях і розвитку, від­даючи їм пріоритет на рівні організації, заохочуючи ранню іденти­фікацію інв можливостей. Важко визначитися відносно того, як багато часу необхідно приділяти генерації проектів. Вар­тість проігнорованих можливостей не показується прямо у звіті з доходів, на відміну від витрат на пошук і дослідження.

Більшість фірм готує річний бюджет капіталу, у якому пере­раховуються інв проекти, що плануються для кожного підрозділу разом ЗІ стратегічними проектами, запланованими керівниками вищого рівня. Немає потреби затверджувати витрати на окремі проекти в рамках капітального бюджету. Це робиться завчасно через процедуру затвердження вимог на фі­нансування І на практиці вимагає глибшого аналізу, що проводиться в бюджеті капіталів. Керівництво визначає рівень децентралізації інв процесу. Проводиться перевірка й детальний аналіз (включаючи розроблення окремого капітального бюджету) Інвестиційних проектів, які повинні бути передані керівникам підпорядкованих підрозділів. Одним із осн методів є є делегування всіх інвестиційних пропозицій, вар­тість яких не перевищує певну, наперед визначену суму.

2.Джерела фінансування інвестиційної діяльності оцінка вартості капіталу

Головне джерело інвестицій – нац доход, за його рахунок утворюється фонд нагромадження і поділяється на фонд відшкодування і фонд відновлення.

В залежності від джерел фінансування інвестиції ділять на:

1.Власні кошти інвестора (СК (кошти від продажу акцій і пайові внески учасників), амортиз-і відрахування, ЧП, резерви, накопичені пп, ін внески юр та фіз ос (цільове фінансування, благодійні внески ..). Вони є основними джерелами фінансування.

2.Запозичені кошти(державний кредит, кредити КБ, інших фін-кред.установ,інше).

3.Залучені кошти(інших інвесторів і вкладників).

Джерела фінансових ресурсів:

1.ЧП = виручка від реалізації – ПДВ – Акцизний збір – Ін. податки – собівартість.

2.Мобілізація внутрішніх ресурсів– доходи від реалізації ОФ, відходів виробництва, нематеріальних активів.

3.Амортизаційні відрахування.

4.Пайові внески до статутного/ акціонерного капіталу. Можуть бути у вигляді: грошових коштів; матеріальних цінностей; прав користування.

5.Страхові внески і внески до пенсійного фонду.

6.Облігаційні позики. Кошти від реалізації власних ЦП і ЦП інших емітентів.

7.Кредиторська заборгованість або кошти прирівняні до власних – це заборгованість постачальника за відвантажені товари, по яких не настав час оплати. Заборгованість до бюджету та позабюджетних фондів.

8.Кредити (банківський, інвестиційний, комерційний, податковий) та позики.

9.Спонсорські кошти – це кошти юридичних і фізичних осіб, які надають підтримку в інвестуванні. Вони не оподатковуються.

10.Державні субсидії(прямі кредити та позики;гарантійні кредити; гранти на проекти; пайова участь держави у проектах; прямі дотації). При державному субсидуванні держава стає учасником інвестування.

Вартість інв. Капіталу – це необхідна ставка доходу, яку повинна мати фірма, щоб покривати витрати для залучення капіталів на ринку.Основні фактори, що визнач вартість капіталу є: ризикованість одержаних доходів, питома вага заборгованості в його структурі, фін стійкість компанії тощо. Варт інв. Капіталу можна розглядати як міру прибутковості під-ва, тобто існує пряма залежність між вартістю інцест капіталу та ІRR. Якщо IRR перевищує вартість інв. Капіталу, то фірма одержує більше, ніж витрачає на залучення коштів, і навпаки.