6, 41. Етапи розвитку правового регуювання іноземного інвестування

Законодавче поле інвестиційної діяльності поділяється на:

• загальне (стосується різних сфер, пов’язаних з інвестиційною діяльністю)

• інвестиційне

1. Закон України “Про ЗЕД” (визначає рівність всіх суб’єктів інвестиційної діяльності, гарантує права власності і представництва іноземним інвесторам)

2. Закон “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”

3. Закон “Про інвестиційну діяльність” (державні гарантії, передбачено стабільність умов діяльності інвестора внаслідок зміни законодавства протягом 10 років)

4. з 1992 р. існував Закон “Про іноземні інвестиції” Але у 1996 р. його дію було припинено.

Березень 1996 р. – прийнятий Закон “Про режим іноземного інвестування України” (визначає статус іноземного інвестора в Україні).

5. Закони “Про ПДВ” та “Про оподаткування прибутку” передбачають врегулювання іноземних інвестицій на загальних засадах (тобто скасовують основні пільги для інвесторів)

6. Закон “Про банки і банківську діяльність” (визначає дозволені банкам види операцій, пов’язані з інвестиційною діяльністю – фінансування інвестицій, випуск ЦП, довірчі операції. Але забороняється діяльність банку як інвестора у виробничій сфері).

7. 15 липня 1999 р. – підписано Закон “Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності”. Тобто цей закон зняв з фондового ринку частину дискримінаційного оподаткування.

Згідно з цим законом:

• не оподатковуються податком на прибуток кошти і майно, які залучені в довірче управління, а також шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів

• емітенти відсоткових облігацій та векселів можуть включати витрати до своїх валових витрат

• від оподаткування ПДВ звільнено передання основних фондів як внеску до статутного фонду в обмін на акції

• зняте подвійне оподаткування дивідендів, які отримують нерезиденти.

8. 14 вересня 1999 р. – Закон “Про розподіл продукції” (створює певні пільги для інвесторів)

В Україні політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабміном спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою.

Важливу роль відіграє Адміністрація Президента.

1997 р. – Указ Президента “Про створення палати з незалежних експертів з питань інвестицій”. Це постійний консультаційно дорадчий орган при Президенті.

Мета: регулювання або запобігання конфліктів між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади.

Органи, що зайняті в інвестиційній сфері:

1. Державний інвестиційно-кліринговий комітет

2. Координаційна Рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва

Ці два органи розглядають питання, пов’язані з залученням інвестицій.

3. Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні – створена при Президенті, займається розробкою і реалізацією державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій

4. Валютно-кредитна рада Кабміну – видає рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів.

Недержавні організації:

• інвестиційні банки (Український промисловий інвестиційний банк)

• фінансові установи (Українська фінансова група)

• недержавні вищі навчальні заклади інвестиційного спрямування (Інститут інвестиційного менеджменту)