15, 61. Сутність і класифікація нетарифних заходів регулювання зед

Регулювання торгово-екномічних відносин здійснюється на національному, міжнародному і наднаціональному рівні. Насьогодні склалася розгалужена система регулювання міжн торгівлі, яка включає 2 групи методів та інструментів регулювання: тарифні і нетарифні.

До нетарифних відносяться:

1. пряме обмеження експорту

   1. ліцензування – виданий державою дозвіл на імпорт/експорт товару. Вирізняють генеральну (автоматичну) ліцензію – дозвіл безперешкодного імпорту/експорту товару на певний час. Разова ліцензія – дозвіл імпорту/експорту певного товара певному імпортеру/експортеру з визначенням кількості і вартості товару, а також визначенням країни призначення або походження.

   2. квотування – обмеження експорту/імпорту у фізичному або вартісному виразі на певний термін часу. Існують глобальні (відкриті)квоти, сезонні квоти і добровільні обмеження експорту – квота, яка вводиться на кордоні країни-експортера під загрозою санкції імпортера.

   3. мінімальні імпортні ціни – дотримання експортером рівня цін, встановлених країною-імпортером.

   4. імпортні податки

   5. імпортні депозити – це форма застави, яку імпортер повинен внести в свій банк в місцевій або міжнародній валюті перед закупкою зарубіж. Товару.

   6. валютні обмеження – регламентація операцій резидентів та нерезидентів з валютою.

   7. компенсаційна подать – запроваджується країною-імпортером у випадку встановлення факту державного субсидування експортера.

   8. антидемпінгова подать - запроваджується країною-імпортером у випадку демпінгу експортером.

   9. Демпінг буває прямий (продаж на зовн. ринку товарів за ціною нижчою, ніж на внутр. ринку) і зворотній (придбання заруб. покупцем товару за ціною нижчою, ніж сплачують внутрішні покупці); одиничний (дискредитація цін внаслідок випадк. Випуску надлишку продукції), грабіжницький (продаж товару на зовн. ринку за заниженими цінами з метою усунення конкурентів і натупному збільшенні цін), тимчасовий (середній стан між одиничним і грабіжницьким); самостійний (за рахунок власних коштів), субсидиційний, валютний (за рахунок застосування завищених та занижених валютних курсів при експортно-імпортних операціях)

   10. адміністративні формальності або національні правила здійснення експортно-імпортних операцій.

   11. технічні бар”єри – система перевірки відповідності імпортної продукції міжн., нац., галузевим стандартам.

2.2.інструменти стимулювання експорту: 1). державне кредитування експорту, 2). змішане кредитування експорту (приватними і державними банками),3). надання коштів по каналах допомоги, 4). державне страхування експортних кредитів, 5). пряме субсидування експорту, 6). надання податкових пільг, 7). дозволи на створення різних фондів розвитку експорту, які не оподатковуються, 8). прискорена амортизація, 9). організац-інформ. сприяння експортерам.

Крім того існують інші регулятори міжн торгівлі, серед них: доля національної участі (передбачає вир-во певної частини кінцевого продукту в середині країни у вартісній або натуральній формі), стимулювання нац. вир-ва (умови, що передбачають пріорітет держ. Замовлень національних виробників над зарубіжними, навіть якщо зарубіжна продукція дешевше)

Використовуючи різні тарифні та нетарифні методи регулювання, кожна держава проводить відповідну зовн-торгівельну політику, яка в тій чи іншій мірі є протекціоністською. Протекціонізм – сис-ма політико-економічних стосунків між суб”єктами міжн відносин, орієнтована на цілеспрямовану підтримку суб”єктів власної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках.

38. У 2001 р. Україна мала позитивне сальдо, але за рахунок поточних операцій платіжного балансу.

Платіжний баланс – співвідношення між сумою всіх грошових надходжень, отриманих державою від інших країн за певний період, і сумою всіх платежів, які здійснювалися за цей період. (див. підручник Кредісова “УЗЕД”).

Структура ПБ в міжнародній статистиці однакова і складається з наступних частин:

1. баланс надходжень і платежів із зовнішньої торгівлі

2. баланс надходжень і платежів за послуги

3. баланс некомерційних надходжень і платежів

4. баланс надходжень і платежів із закордонних капіталовкладень

5. баланс руху капіталів в дану країну і з неї за кордон.