2. Контекстне меню об’єкта.

Контекстне меню викликається правою кнопкою миші та містить список можливих дій, які користувач може виконати з даним об’єктом.

Зміст контекстного меню залежить від типу об’єкта і від попередніх операцій із ним. Однак існують опції, що є майже у всіх контекстних меню. Це, передусім, опція Открыть, за допомогою якої виконується запуск програм або завантаження документів. Така опція стоїть першою у списку меню і звичайно виділена напівжирним шрифтом. Це означає, що команда Открыть виконується за умовчанням при натисканні клавіші Enter або при подвійному клацанні мишею по піктограмі об’єкта.

Завершує список контекстного меню пункт Свойства. Він призначений для перегляду або зміни характеристик об’єкта. Цією командою ми будемо часто користуватися під час роботи з об’єктами.

Контекстне меню можна також викликати натисканням на відповідну клавішу в нижньому ряду клавіш.

Білет №8

1. Скринінгові комп’ютерні діагностичні системи

Скринінгові комп’ютерні діагностичні системи представлені програмним забезпеченням у формі тес­тового опитування. Мета кожного запитання — отримати ін­формацію про симптоми, наявні або відсутні в обстежуваного. Модуль збирання інформації побудовано за принципом діалогу — на запитання треба відповідати тільки "так" чи "ні". Ця ін­формація формує базу даних та обробляється програмним мо­дулем обробки й аналізу даних, після чого на екран подається діагностичне повідомлення. Ці програми засновані на використанні методу бальної оцінки.

Скринінги — приклад діагностичних систем, застосову­ваних для масового обстеження населення.

Скринінги використовують при проведенні профілактич­ного обстеження населення з метою виявити хворих, які потре­бують допомоги фахівців, і сформувати групи високого ризику за основними нозологічними групами. Скринінг здійснюють на основі розроблених анкетних карт або прямого діалогу па­цієнта з комп'ютером. Ознайомлення пацієнта з анкетою — це його ознайомлення з набором запитань, кожне з яких відтво­рює той або інший симптом. Обстежуваний вникає в суть і від­повідає позитивно на ті запитання, які відтворюють його стан здоров'я. Скринінги формують базу даних. Комп'ютер само­стійно аналізує введену інформацію й орієнтує пацієнта та лікаря-терапевта на необхідність подальшого обстеження. Скри­нінги можуть використати методику лабораторного або функ­ціонального дослідження.

Скринінгові системи можуть входити окремим блоком до складу МІС ЛПЗ. За їх допомогою вирішують такі завдання:

• своєчасне виявлення захворілих (на ранніх стадіях за­хворювання), проведення й реальна оцінка якості наступних лікувальних і реабілітаційних заходів;

• підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всіх основних профілях патології (в 6—10 разів);

• одержання інформації про стан здоров'я не тільки окре­мого пацієнта, а й груп людей, виявлення негативних причин, безпосередньо пов'язаних зі способом життя певного контин­генту (харчування, екологія, психо-соціальні особливості).

В Україні працюють автоматизовані системи профілактич­них оглядів (АСПО). Основним завданням АСПО є виявлення пацієнтів, які потребують направлення до лікарів-фахівців. На пострадянському просторі інтегровано АСПО дитячого на­селення (АСПОН-Д). Ця система призначена для профілактич­них оглядів дітей віком від 3 до 17 років і кількісної оцінки їхнього стану за 24 профілями патології з направленням за по­казниками до лікарів-фахівців. У ході обстеження за результа­тами анкетування, огляду, інструментального й лабораторного дослідження за 20—30 хв на дитину збирається більше ніж 400 медичних даних для наступної обробки.

АСПОН-Д забезпечує оцінку активності патологічного про­цесу, ризик інфікування ВІЛ або гепатитом В і рівень фізично­го розвитку.

Перелік запитань, на які відповідає дитина або його бать­ки, тісно пов'язаний із переліком лікарських спеціальностей і профілів патології. Окрім збирання анамнезу шляхом анкету­вання батьків (200 запитань) проводять обов'язкові лаборатор­ні дослідження крові та сечі (основні показники), інструмен­тальне дослідження (антропометрія, спірометрія, динамомет­рія рук, вимірювання артеріального тиску, аналіз показників ЕКГ, визначення гостроти зору і слуху). Аналіз крові та сечі здійснюють як за допомогою лабораторних експрес-аналіза-торів (уведення інформації в ЕОМ автоматизоване), так і із за­стосуванням ручних методик (уведення інформації в ЕОМ з клавіатури).

Після занесення усіх даних у базу даних здійснюють їх комп'ютерну обробку і видачу вихідних документів, один із яких називається "маршрутним листом", у якому вказується перелік лікарів-фахівців, яких рекомендовано відвідати для консультації або подальшого обстеження, лікування чи оздо­ровлення.

Використання таких АСПО має певні переваги:

• чисельність персоналу — 3 особи (2 лікаря та 1 медсестра);

• пропускна здатність комплексу — 8000 осіб на рік (16 000 при двозмінній роботі);

• кількість можливих діагнозів — понад 300;

• характеристика вірогідності висновку (у середньому за профілями патології): гіпердіагностика — до 11 % , гіподіагнос-тика — до 15 % ;

• медична ефективність — понад 85 % .

Скринінгові програми є ефективними, простими в роботі, не вимагають значних тимчасових витрат і високовартісної апаратури. Опитування щодо факторів ризику і скарг дає змо­гу виявляти осіб з підозрою на різні захворювання, проводити дослідження в найраціональніший спосіб. Автоматизовані сис­теми масових профілактичних оглядів населення є "серцем" відділень профілактики в усіх ЛПЗ. У свою чергу, відділення профілактики служать однією з найважливіших ланок дис­пансеризації населення. За допомогою створених банків даних про здоров'я населення здійснюється керування диспансериза­цією.

Скринінгові систе­ми — найсучасніші комп'ютерні технології профогляду.