2. Табличні процесори

У роботі медичного працівника нерідко доводиться крес­лити діаграми, графіки для звітів, доповідей, статей,, малюва­ти таблиці, створювати найпростіші бази даних і працювати з ними, здійснювати статистичну обробку даних, а також одер­жувати й передавати інформацію.

За наявності комп'ютера вирішення цих завдань може бути суттєво полегшене за допомогою табличного процесора.

Табличний процесор — це комплекс взаємозалежних прог­рам, призначений для обробки електронних таблиць. Елект­ронна таблиця — це комп'ютерний еквівалент звичайної таб­лиці, що складається з рядків і граф, на перетині яких розта­шовуються клітини, у яких міститься числова інформація, формули або текст. Значення в числовій клітинці таблиці може бути або записане, або розраховане за відповідною формулою. У формулі можуть бути присутні посилання на інші клітинки.

Текст в табличному процесорі — такий самий рівноправний елемент, як і цифри, так що можна виготовляти в цьому редакторі практич­но будь-які документи. В табличному процесорі складають графіки і навіть працюють з гео­графічними картами. Усі ці види документів, що розташову­ються на окремих листках, можуть поєднуватися в рам­ках складнішої структури — книги. Книга — основний тип документа. Книга складається з кількох листків, кожний з яких може виступати окремим документом.

Найбільш поширеними є програмні продукти Microsoft Excel та OpenOffice.org Calc.

Білет №12

1. Медичні комп'ютерні системи візуалізації

Медичні комп'ютерні системи візуалізації — це приладо-комп'ютерні системи, призначені для дослідження внут­рішніх органів та їхніх структур з виведенням зображення на екран. Інформацію "збирають" інформаційні промені — хви­льові процеси різної фізичної природи, які можна використати як інформацію, що надходить від тіла людини.

Комп’ютерна томографія — принципово новий і універсальний метод пошаро­вого дослідження тонких шарів тканин. З її допомогою можна досліджувати всі частини тіла, всі органи, визначати положен­ня, форму, величину, стан поверхні і структуру органа, дослід­жувати функції, у тому числі кровообіг органа, а також вимірю­вати щільність будь-якої ділянки тканини. Залежно від приро­ди інформаційних променів виділяють такі види:

• Рентгенологічна комп’ютерна томографія (РКТ) засновано на обробці зафіксованого інформаційного рентгенівського сигналу при проходженні його через дослід­жувану ділянку з подальшою комп'ютерною обробкою. В ос­нові формування зображення лежить шкала Хаунсфілда, що показує залежність щільності біологічних тканин від їхньої здатності послаблювати (поглинати) рентгенівські промені.

32- і 64-зрізові мультиспіральні томографи — апарати третього покоління, оснащені кількома тисячами твердотільних датчиків, розташованих у кілька рядів. Томограф несе променеве навантаження (рентгенівське випромінювання) на організм, тому і застосування КТ без достатніх на те підстав (показань) небажа­не. Довжина зони сканування тіла пацієнта має бути обмеже­ною, не перевищувати 20—25 см.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Джерелом інформаційних променів при МРТ є тіло лю­дини, що дає електромагнітне резонансне випромінювання. Більшість сучасних MP-томографів "налаштована" на реєстра­цію радіосигналів ядер водню, що містяться у тканинній рідині або жировій тканині. Тому MP-томограма — це картина про­сторового розподілу молекул, що містять атоми водню. МРТ протипоказана при клаустрофобії, за наявності в тілі сторон­ніх металевих предметів, вживлених кардіостимуляторів. При МРТ, як і при рентгенологічному дослідженні, можна застосо­вувати штучне контрастування тканин. МРТ — високоефек­тивний діагностичний метод, абсолютно безпечний навіть за умови багаторазового застосування.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) — радіонуклідний томографічний метод досліджен­ня внутрішніх органів людини. Інформаційним променем є радіоактивне випромінювання тіла людини під дією введених радіофармпрепаратів з малим періодом піврозпаду. ПЕТ використовують при дослідженнях найтонших метаболічних процесів у мозку, аж до розумових. Позитронно-активні радіонукліди дуже швидко розпадаються. До того ж усі вони циклотронного походження. Отже, ПЕТ можна проводити тільки в радіологічному центрі, оснащеному циклотроном, радіофармацевтичвою лаборато­рією, позитронним томографом і комп'ютером для обробки ін­формації.

Ульразвукове дослідження (УЗД) — метод медичної візуалізації, який почали засто­совувати понад 40 років тому. Особливістю ультразвукових хвиль є їхня здат­ність відбиватися від границь середовищ, що різняться за щільністю. Відбиті ультразвукові хвилі вловлюються датчиком апарата. Піс­ля посилення хвиль і перетворення їх на електричні сигнали ін­формація оцифровується за допомогою АЦП і закладається в пам'ять комп'ютера. Комп'ютер за допомогою програмного за­безпечення обробляє цю інформацію і видає на екран двовимір­ну реконструкцію зображення всіх тканин, крізь які пройшли ультразвукові хвилі. Метод УЗД простий у застосуванні, доступний і безпеч­ний.