1. Телемедецина

Телемедицина (від грец. tele — дистанція, лат. nieder — лі­кування) — це галузь медицини, яка використовує телекомуні­каційні й електронні інформаційні (комп'ютерні) технології для забезпечення медичної допомоги на відстані.

Мета телемедицини — надання якісної медичної допомоги будь-якій людині незалежно від її місцезнаходження і соціаль­ного положення.

Предмет телемедицини — передача за допомогою телеко-мунікацій і комп'ютерних технологій усіх видів медичної ін­формації між віддаленими один від одного пунктами (медич­ними закладами, пацієнтами і лікарями, представниками охо­рони здоров'я і т. д.).

На сьогодні виділяють наступні основні види телемедичних процедур:

• телеконсультування і інструктаж;

• дистанційне навчання;

• телемоніторинг і біорадіотелеметрія;

• дистанційне маніпулювання.

Можливості телемедицини використовуються:

• клінічною медициною (зв'язок між міськими і сільсь­кими районами, телеконсультування і моніторинг пацієнтів і т. д.);

• військовою медициною (лікування травми, отриманої на полі бою, телеконсультування, тюремні телемедичні системи і т. д.);

• різними системами охорони здоров'я (управління і коор­динація);

• науковими установами (дистанційне навчання, телекон­сультування).

Основні телемедичні процедури

Телеконсультування— телемедична процедура, що є проце­сом дистанційного обговорення конкретного клінічного випад­ку з метою надання невідкладної або планової медичної. За допомогою системи віддалено­го консультування, розгорненої на основі Інтернету, можливе залучення як консультанта фахівця з будь-якої точки Земної кулі, а також збирання віртуального консиліуму. Простим ви­дом віддаленого консультування є контроль і консультування хворого медичною сестрою за допомогоютелефону, відеозв'язку або Інтернету.

Інструктаж — телемедична процедура забезпечення фі­зичної особи голосовим зв'язком з консультантом для отри­мання рекомендацій щодо надання першої медичної допомоги, і різновид телеконсультування.

Біорадіотелеметрія (телеметрія) — це реєстрація фізіологічних даних на відстані за допомогою радіозв'язку. Основні галузі застосування: аерокосмічна медицина, військо­ва медицина, медицина катастроф, дослідження стану організ­му людини в процесі виконання певної діяльності (трудової, спортивної тощо).

Телемоніторинг — телемедична процедура, різновид теле­метрії — віддалена реєстрація фізіологічних показників у лю­дей з тим або іншим захворюванням.

Дистанційне навчання — різновид нав­чального процесу, при якому або викладач і аудиторія, або той, хто навчається, і джерело інформації розділені географічно. Для забезпечення сеансів дистанційного навчання використо­вуються комп'ютерні і телекомунікаційні технології, зокрема Інтернет .

Дистанційне маніпулювання — телемедична процедура, дистанційне керування лікувальною і діагностичною апарату­рою в ході діагностики або лікування. Таким чином лікар-консультант зможе спостерігати за ходом операції, діями хірургів, допомагаючи їм своєчасною порадою. Ця телемедична процедура — най­більш "молода" і сучасна. На сьогодні вже досить широко впро­ваджено діагностичні системи (телепатологія, телемікроскопія). Усе активніше апробуються телехірургічні системи для ендоскопічних і нейрохірургічних дистанційних операцій.