Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на білети.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
362.5 Кб
Скачать

1 Пояснити мету створення медичних інформаційних систем

Медичні інформаційні системи — це пакет прикладного програмного забезпечення, призначений для управління різ­ними процесами в охороні здоров’я, включаючи медичні апа­ратні засоби. МІС вирішують поточні й перспек­тивні завдання охорони здоров’я та виконують комп’ютерну підтримку роботи медичних працівників різного рівня: керів­ників системи охорони здоров’я, лікарів, середнього медперсо­налу. Основним завданням МІС є забезпечити опера­тивний доступ персоналу до актуальної інформації з робочого місця з урахуванням прав доступу.

Від найпростіших тестових діагностичних програм до по­тужних багатомодульних систем — такий шлях розвитку цьо­го програмного забезпечення. Це і візуально-діагностичні ком­плекси, і автоматизовані програми професійного огляду, і ком­плекси, що моделюють лікувальний процес, і медичні інфор­ін.26лінн-пошукові системи в реєстратурі та з мережі Інтернет тощо.

МІС складаються з окремих підсистем, здатних працю­вати автономно або в сукупності з іншими блоками (підсисте­мами) через локальні або глобальні мережі. ПК користувачів даної МІС (від одного до кількох) утворюють автоматизоване робоче місце медичного працівника. МІС, як і кожний її автономний блок, складається з модуля збору інформації, бази даних, модуля обробки й аналізу даних, модуля уп­ін.26ління документообігом, модуля керування медичними апа­ратними засобами.

Класифікацію МІС засновано на ієрархічному принципі відповідно до багаторівневої структури охорони здоров’я:

  • базо­вий рівень (системи цього рівня призначені для

забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лі­карів різних спеціальностей. Основна мета їх створення — комп’ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта);

  • рівень ЛПЗ (це МІС, створені шляхом об’єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу)

  • територіальний рівень (це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров’я на рівні території (міста, області, рес­публіки), включаючи управління спеціалізованими та про­фільними медичними службами);

  • державний рівень (автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров’я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня).

МІС ЛПЗ включає такі підсистеми: реєстраційно-статис­тичну, лабораторну, довідкову, аналітичну та ін..

2. Логічні основи персонального комп’ютера

Комп’ютер – це універсальний засіб обробки різноманітних видів інформації: текстової, графічної, цифрової, мультимедійної. Можливості комп’ютера дуже великі, однак з принципової точки зору будь – яка його робота, що зовнішньо проявляється по-різному, фактично зводиться до виконання маси арифметичних і логічних операцій. Дані в комп’ютері подаються двійковими кодами, тобто сукупністю нулів і одиниць. Це пояснюється тим, що їх запам’ятовування і зберігання дуже легко реалізувати технічно. Отже, будь – який комп’ютер повинен мати запамятовуючий пристрій, у якому можна було б записувати та зчитувати двійкові коди.

В комп’ютері мають бути пристрої для перетворення інформації із звичайної форми в двійкову і навпаки. Такі пристрої називають пристроями введення і виведення інформації.

При виконанні будь - якої задачі комп’ютеру необхідно здійснити ряд арифметичних та логічних операцій. Цю задачу виконує пристрій, який називають арифметично – логічним.

Для розв’язку задачі на комп’ютері складають програму, яка разом з оброблюваними даними поміщається в запам’ятовуючий пристрій.

Після того як програма буде розміщена в запам’ятовуючому пристрої, вона запускається на виконання. У пристрій управлення надходять коди операції (що робити), а в арифметично – логічний пристрій – дані (з чим робити). Пристрій управління утворює сигнали, що надходять на інші пристрої, які забезпечують виконання даної операції.

Потім із запам’ятовуючого пристрою вибирається інша команда і організовується її виконання. Цей процес продовжується до закінчення всієї програми.

Білет №4