Продовження таблиці 2.6
-
Розмір dср, мм
Висота еліпсоїду h1 (м)
Величина об’ємів V1 (м2)
225
250
275
300
350
400
450
500
10-20
20
21,5
22,5
23,5
24,5
26
27,5
29,5
20-40
18
19
20
20,5
22
23
24,5
25,5
40-60
17
17,5
18,5
19
20
21,5
22,5
23
60-100
16
16,5
17
18
19
19,5
20
21
> 150
15,5
16
16,5
17
18
19
19,5
20
– розмір (ширина) малої напіввісі еліпсоїду випуску b2
– висота еліпсоїду випуску h2 співвідноситься з висотою hн та шириною L і кутам нахилу поверхні випуску в бункері β (град):
, 
де α – кут природного укосу порід. Для кар’єрної скельної гірської маси він у середньому дорівнює 34-38о.
– відстань між віссю суміжних випускних отворів 2 b2 < Р < 2 b2∙1,2, м
де 1,2 – поправний коефіцієнт.
– співвідношення розмірів випускного отвору (ширини квадрату а, та діаметру круглого d) співвідноситься з його площею Sкв, Sкр, (м2);
; 
;
– площа отворів
квадратного
круглого
де К=1,4 – коефіцієнт на прохідність кусків порід через випускний отвір.
Рекомендується розрахунки вести в такій послідовності: знаходити Sкв, Sкр; знайти b1, b2; після чого вирахувати а, d та Р. При цьому розмір Р приймається між (2 b2) та (2 b2∙1,2).
2.8.5. Контрольні запитання
– Чим визначається розмір (площа перерізу) випускних отворів в бункері чи потолочині виробки?
– Що таке зводи природної рівноваги, які умови для їх виникнення?
– Як рухаються породи в масиві при їх випуску з отворів (круглого, прямокутного і інших за формою) у бункері чи потолочині виробки?
– Вплив вібраційного дійства на зводи породи в випускних отворах, приведіть приклади технологічних механізмів задіяних для цього.
2.9. Визначення компонентів напруг у гірському масиві попереду очисного вибою. Завдання № 9
2.9.1 Мета роботи
Визначити компоненти напруженого стану гірського масиву в зоні опорного тиску попереду очисного вибою.
2.9.2. Вихідні дані
Викладач видає кожному студенту дані про глибину розробки, коефіцієнт концентрації напруги і коефіцієнт Пуассона (табл. 2.7).
2.9.3. Програма виконання завдання
Для заданих вихідних даних:
1. Визначити компоненти напруженого стану гірського масиву в зоні опорного тиску попереду очисного вибою;
2. Зобразити графічно зміну σz, σy, τzy;
3. Визначити питому пружну енергію порід у зоні максимуму опорного тиску.