86. Технологія «клієнт-сервер».

Технологія клієнт-сервер — це особливий спосіб взаємодії комп'ютерш в локальшй мережі, при якому один з комп'ютерш (сервер) надає свої ресурси шшому комп'ютеру (клієнтові).

Сутність клієнт-серверної технології полягає в тому, що між двома обчислювальними машинами, пов'язаними в мережу, встановлюється і підтримується зв'язок. Така логіка роботи протоколів, що підтримують клієнт-серверну технологію, безумовно, займає певні ресурси обчислювальних систем, але разом з тим вона забезпечує цілісність передачі.

Зв'язок в загальному випадку встановлюється таким чином: сервер протягом якогось заздалегідь визначеного часу (можливо, нескінченно) очікує підключення клієнта, при цьому адресу сервера однозначно визначений в мережі; клієнт же, у свою чергу, підключається до сервера, що займає заздалегідь відомий адресу , і встановлює з ним зв'язок. Для визначеності можна вважати, що клієнтом є машина, яка відправляє запити, а сервером - машина, обробна запити. Потрібно також розуміти, що сервер може бути одночасно і клієнтом.

Крім того, необхідно засвоїти, що клієнти і сервери - це програми, а не машини, на яких вони виконуються.

Прикладом протоколу, що підтримує клієнт-серверну технологію, може служити ТСР-протоколу. У цьому протоколі закладені кошти встановлення зв'язку між приймачем і передавачем, забезпечення цілісності даних і гарантії доставки.

87. Системы «Виртуальная реальность».

Віртуальна реальність (англ. Virtual reality) — комп'ютерні системи, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екраном. Користувач оточується породженими комп'ютером образами і звуками, що дають відчуття реальності. Користувач взаємодіє зі штучним світом за допомогою різноманітних сенсорів, таких як, наприклад, шолом і рукавички, які зв'язують його рухи і враження і аудіовізуальні ефекти.

Застосовуються при рішенні конструктивно-графічних, художніх та інших завдань, де необхідно розвиток уміння створювати уявну просторову конструкцію деякого об'єкта по його графічного представлення; при вивченні стереометрії та креслення; в комп'ютеризованих тренажерах технологічних процесів, ядерних установок, авіаційного, морського і сухопутного транспорту, де без подібних пристроїв принципово неможливо відпрацювати навички взаємодії людини з сучасними надскладними і небезпечними механізмами та явищами.

Віртуальна реальність — нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному часі в стереоскопічно представленому «екранному світі». Більш абстрактно — це позірний світ, створений в уяві користувача.

Віртуальна реальність — високорозвинута форма комп'ютерного моделювання, яка дозволяє користувачеві зануритись у штучний світ і безпосередньо діяти в ньому за допомогою спеціальних сенсорних пристроїв, які пов'язують його рухи з аудіовізуальними ефектами. При цьому зорові, слухові, дотикові і моторні відчуття користувача заміняються їх імітацією, що її генерує комп'ютер. Характерними ознаками віртуальної реальності є: моделювання в реальному масштабі часу; імітація оточення з високим ступенем реалізму; можливість діяти на оточення і мати при цьому зворотний зв'язок.