71. Принципи архівації. Мультимедійні архіви. Програми-архіватори.

Програми архіватори

Архівування – це процес стискування інформації (файлів, груп файлів, каталогів, цілих дисків) з метою економії дикого простору та захисту її від несанкціонованого доступу.

Оскільки в стиснутому вигляді інформацією скористатись неможливо, що особливість використовують для її захисту від несанкціонованого доступу. Тобто, при архіву ванні вказують пароль на файл, що архівується. В результаті цього інформацією з файла можна скористатись лише розархівувавши її, а для цього потрібно ввести правильний пароль. Отже, архівування проводить дія:

Економія дискового простору;

Захисту інформації за допомогою пароля;

Зберігання резервних копій найбільш важливих інформації;

Швидкої передачі файла по комп’ютерних мережах.

Третя мета архівування виникає із важливого правила роботи на ПК, тобто із того, що необхідно створювати резервні копії найбільш важливої інформації. Адже при роботі ПК можливі різні нестандартні ситуації, які можуть призвести до втрат даних, наприклад: логічні помилки на диску, фізичні пошкодження дисків, у кластерах, де записано файл, пошкодження інформації комп’ютерним вірусом, помилкової дії користувача і т.д. Файли з інформацією, що зархівована називаються архівним, або зархівованим.

Процес архівування чи розархівування інформацій здійснюється спеціальними програмами, що називаються архіваторами.

Архіватори бувають двох типів.

архіватори, що працюють в режимі командного рядка. Рядка з ними полягає введенні команд, що відповідає назві виконавчого файлу програми та завданні відповідних параметрів. Такі архіватори працюють в текстовому режимі ОС наприклад в режимі асежу MS-POS.

Архіватори оболонки. Програми – із зручними інтерфейсом, що полегшує виконання користувачам рації над архівами. Робота з цим архіватором полягає у виборі потрібних команд в меню, використані гарячих клавіш або маніпулятори миші. Існують архіватори – оболонки, які із зручними інтерфейсом, до ОС подібних о Windows, та і у вигляді текстового вікна.

Архіватори що працюють в режимі командного рядка поділяються на дві групи.

А) парні

Б) непарні

Парні коли одна і таж програма здійснює архівування та розархівування інформації.

Непарні – коли одна програма архівує, а інші розархівовує файли.

Архіватор програма RAR розроблений в 1993 р. Євгенієм Розшталом (Челябінськ Росія). Цей архіватор виділявся дуже високим ступенем стискування та великою швидкістю роботи і, тому, відразу набув широкого поширення. Архіватор RAR – це незвичайно потужній архіватор. Що використовує оригінальний високоефективний алгоритм стискування інформації, підтримуючи при цьому багато різних форматів, серед яких ARV, CAB, LZH, TAR, ZIP, GZ, ACE, UUE, JAR. Архіви дописуються та шрифування за допомогою паролю.

72. Програми-перекладачі з іноземних мов. Пакети програм перекладачів. Словники.

До засобів автоматизації перекладу можна віднести два типи програм: електронні словники й програми перекладу.

Електронні словники - це засоби для перекладу окремих слів і виразів документа. Серед найпопулярніших програм даного класу слід відзначити НБАРС - новий великий англо-російський словник, Контекст 3.51, ABBYY Lingvo та ін.

Прикладами програм перекладу можуть бути PROMT та Language Master.

Програма PROMT

Цю програму (її більш ранні версії відомо під назвою Stylus) розроблено російською фірмою PROMT. Програма є додатком до операційних систем, таких як Windows 95, 98, NT 4.0, 2000 і може бути інтегрована в комплект програм Microsoft Office, зокрема, у програми Microsoft Word та Excel.

Можливості програми PROMT:

• забезпечення перекладу документів з англійської, німецької та французької мов на російську і навпаки;

• до неї можна підключати кілька десятків спеціалізованих словників, що забезпечує правильний переклад термінів, які стосуються певної області знань;

• динамічне відслідковування напрямку перекладу, тобто визначення мови оригіналу і перекладу;

• переклад вмісту буфера обміну, поточного параграфа, виділеного фрагмента тексту або всього тексту;

• забезпечення будь-якого з можливих напрямків перекладу, підключення й відключення словників, доповнення та виправлення їх, складання списку зарезервованих слів, які не перекладаються;

• робота безпосередньо з програмами розпізнавання текстів, наприклад, FineReader;

• не виходячи з програми можна використати відомі способи редагування й форматування оригіналу та перекладу;

• забезпечення перевірки орфографії оригіналу і перекладу після встановлення прикладних програм для перевірки правопису (LingvoCorrector, Пропис, Орфо, Hugo).

Програмою PROMT для перекладу передбачено три типи словників:

• генеральний словник (містить загальновживану лексику і побутове значення слів). Він використовується завжди, причому останнім з усіх словників. Зміна цього словника неможлива;

• спеціалізовані словники (містять терміни з різних областей). Редагувати ці словники не можна, але їх можна підключати й відключати під час перекладу. Базове постачання програми не містить додаткових словників і їх необхідно встановлювати окремо;

• словник користувача (створюється користувачем) До нього додаються слова, яких немає в інших словниках, а також уточнені переклади тих або інших слів Як правило, цей словник переглядають насамперед. Словник користувача можна редагувати.

Список словників, що використовуються під час перекладу, відображається у вікні інформаційної панелі. Підключення словників здійснюється за допомогою відповідної команди програми PROMPT.

Програма PROMT забезпечує ряд додаткових можливостей, які розглянемо окремо.

1. Сумісна робота з програмою розпізнавання текстів.

2. Сумісна робота з пакетом Microsoft Office. Програму перекладу PROMT можна інтегрувати з Word і Microsoft Excel.

3. Переклад Web-сторінок

Програма Language Master

Особливості програми LM такі:

• забезпечується переклад документів з англійської, російської і української мов у будь-якому напрямку;

• є конвертор текстових файлів із формату DOS у формат Windows;

• забезпечується перевірка орфографії для всього тексту або виділеного фрагмента будь-якою з трьох мов. Відкоректований текст зберігається в буфері обміну для подальшої заміни;

• є можливість підключення до програми додаткових словників з економіки та інформатики;

• забезпечується динамічне відслідковування напрямку перекладу (мови оригіналу і перекладу);

• програма перекладає окремі слова, виділений фрагмент тексту або весь текст, а також файл або групи файлів у пакетному режимі;

• забезпечується збереження при перекладі в середовищі Microsoft Word параметрів форматування оригіналу й розташування малюнків, графіків, таблиць та інших об'єктів, вигляду оригіналу;

• забезпечується повноцінне використання можливостей Microsoft Word щодо редагування, форматування й перевірки орфографії.

Система машинного перекладу LM складається з двох компонентів:

• незалежного програмного модуля;

• модуля розширення Microsoft Word.

73-74. Програми сканування і розпізнавання тексту.

За допомогою сканерів можна вводити і знакову інформацію. В цьому випадку початковий матеріал вводиться в графічному вигляді, після чого обробляється спеціальними програмними засобами.

Сканування документів – процес створення електронного зображення паперового документа, нагадує його фотографування.

В даний час найбільш відомими програмами для обробки і розпізнавання текстів є відповідно Word і Fine Reader.

Обидві програми пропонують декілька додаткових можливостей крім розпізнавання тексту:

• перевірка орфографії для різних мов;

• сканування;

• збереження в різних форматах і передача в інші програми розпізнаного документа;

• обробка картинок;

• пакетна обробка безлічі зображень;

• форматування тексту.

Спершу текст вводиться в комп'ютер з паперу як графічне зображення. Потім комп'ютерна програма обробляє це зображення по складних алгоритмам і перетворює на звичайний текстовий файл, що складається з символів ASCII.

Після обробки документа сканером виходить графічне зображення документа (графічний образ). Але графічний образ ще не є текстовим документом.

Проблема розпізнавання тексту в складі точкового графічного зображення є дуже складною. Подібні задачі вирішують за допомогою спеціальних програмних засобів, які називаються засобами розпізнавання образів.

Реальний технічний прорив у цій області відбувся лише в останні роки. Автори програм задавали критерій «подібності», використовуваний при ідентифікації символів.

Подібні системи називалися OCR (Optical Character Recognition — оптичне розпізнавання символів) і спиралися на спеціально розроблені шрифти, що полегшували такий підхід. Сучасні наукові досягнення в області розпізнавання образів буквально перевернули представлення про оптичне розпізнавання символів. Сучасні програми цілком можуть справлятися з різними (і дуже вигадливими) шрифтами без перенастроювання. Багато програм розпізнають навіть рукописний текст.