
- •V Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист мон України від 29.09.09 № 1/11-8124)
- •1.2 Основні віхи розвитку геронтології як науки
- •1.3 Міждисциплінарний характер геронтології
- •4. Виділення геронтопсихології в самостійну галузь досліджень
- •2.2 Соціальні аспекти геронтопсихології
- •2.3 Соціальні проблеми старих людей у сучасній Україні
- •2.4 Теорії старіння та старості
- •2.5 Періодизації старості та вікові кризи старості
- •2.6 Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність в пізньому
- •3.1 Загальна характеристика інтелекту людини похилою віку
- •3.2 Механізми компенсації можливого зниження інтелектуальних функцій
- •3.3 Зміни основних пізнавальних процесів у старості
- •3.4 Психологічний смисл поняття "мудрість"
- •4.1 Загальна характеристика емоційної сфери старіючої людини
- •4.2 Типові емоційні стани старих людей
- •4.3 Вікова депресія у старості
- •4.4 Переживання, пов'язані з думками про смерть
- •4.5 Переживання горя, яке пов'язане зі смертю близьких
- •5.1 Дослідження особистості в похилому віці
- •5.2 Спрямованість особистості
- •5.3 Типології особистості в похилому віці
- •5.4 Особливості мотиваційно-потребнісної сфери
- •5.5 Самосвідомість та самооцінка людей похилого віку
- •5.6 Властивості особистості
- •6.1 Особливості прихильностей людини похилого віку
- •6.2 Вихід на пенсію: зміна статусу
- •6.3 Сімейні та особисті відносини
- •6.4 Самотність людей похилого віку
- •7.1 Проблеми здоров'я та медично-соціальне обслуговування людей похилого віку
- •7.2 Думки про смерть та страх смерті
- •7.3 Умирання та його альтернативні шляхи
- •7.4 У пошуках гуманної смерті
- •8.1 Природні ресурси людини, що старіє
- •8.2 Вікове психологічне консультування людей похилого віку
- •8.3 Особливості процедури сімейного, профорієнтаційного консультування та консультування у кризових ситуаціях людей похилого віку
- •8.4 Психотерапія в пізньому віці
7.1 Проблеми здоров'я та медично-соціальне обслуговування людей похилого віку
Проблема медико-соціального обслуговування людей п&хилого віку полягає в тому, що ця група використовує значні ресурси охорони здоров'я й системи соціального захисту у країні. Люди похилого віку в півтора рази частіше звертаються до лікарів, у два рази частіше госпіталізуються, у два рази довше перебувають на лікарняному ліжку, ніж інші групи населення. Частка викликів швидкої допомоги до осіб старше 60 років становить 40-63 %.
Характерною рисою патологій у пізньому віці є їхня множинність і сполучуваність. У середньому на одного хворого старше 50 років припадає від 1,7 до 3,6 захворювань, а для осіб старше 70 років - 5-7 хвороб. Збільшується число вперше виявлених захворювань. З кожним десятиліттям число деяких захворювань (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба, патології судин головного мозку і таке інше) подвоюється або потроюється. Причому чим старше людина, тим більше в неї хвороб (захворюваність осіб старше 70 років у 2,9 рази вище, ніж у віці 60-69 років; а за окремими захворюваннями ця різниця досягає 5 разів).
Чим старше людина, тим більше виражена потреба у спеціалізованій медичній допомозі (офтальмологічній, кардіологічній, урологічній тощо). Хвороби ніби "нашаровуються" одна на іншу й обтяжують протікання одна одної.
Найпоширенішими хворобами у людей старше 60 років є: хвороби серцево-судинної системи, кістково-м'язової системи, органів дихання, травлення, нервової системи і органів чуття, новоутворення. Відзначаються також психічні захворювання, властиві старим людям: органічні ураження (сенільно-атрофічні та судинні процеси) і функціональні психози.
За результатами багатьох досліджень було встановлено розходження за статтю у захворюваннях людей старшого віку. У жінок частіше зустрічається гіпертонічна хвороба, порушення обміну речовин, цукровий діабет, катаракта, глаукома, варикозне розширення вен і хвороби печінки. У чоловіків - захворювання дихальної системи, виразкова хвороба, хвороби сечостатевої системи, вони частіше піддаються травмам. Загальний рівень захворюваності у чоловіків вище.
Виявлено розходження в захворюваності сільського і міського населення старших вікових груп: на селі хворіють у 3,8-4 рази рідше, ніж у місті. Пояснюється це не тільки і не скільки об'єктивними причинами, скільки доступністю медицини і тим, що для селян основними показниками здоров'я є фізична активність і можливість обслуговувати себе.
Суб'єктивна оцінка стану свого здоров'я з віком також змінюється: зменшується кількість добрих і зростає кількість поганих оцінок свого здоров'я. Негативна тенденція скоріше властива чоловікам і з віком розбіжність в оцінках збільшується. 1
Із припиненням роботи скорочується число звернень за медичною допомогою, що пов'язано з відсутністю необхідності оформляти лікарняні листи, а також з поширеною думкою про те, що хвороба - неминучий атрибут старості (що підтримується нашими медичними установами, де людям похилого віку, м'яко кажучи, не раді).
Госпіталізації старих людей часто зумовлена не медичними, асоціальними показниками, а це, у свою чергу, приводить до подовження періоду їхнього перебування на лікарняному ліжку.
При вивченні стану здоров'я людей літнього віку необхідно враховувати також їхню здатність до самообслуговування і рухливість. Якщо у віці до 65 років 93 % осіб мають гарну рухливість, то після 80 років таких тільки 23 %. Близько 30 % людей старше 80 років повністю залежать від інших осіб.
Щодо соціальної допомоги наводяться дані О.В. Дементьєвої: 77,7 % людей похилого віку не мають інших джерел доходу, крім пенсії; 73 % не купують промислових і господарських товарів, 99,2 % не відвідують видовищних заходів, 65,4 % не виписують газет, що свідчить не тільки про матеріальне, але і духовне зубожіння цієї категорії населення. У міру втрати людьми похилого віку здатності до самообслуговування, зростає необхідність у соціальній допомозі (побутова допомога і послуги підприємств побутового обслуговування). Серед самотніх осіб літнього віку 48,4 % мають потребу у прикріпленні їх до центрів соціального обслуговування (реально таку допомогу одержує лише третина від них).
Більшість людей похилого віку мають потребу також і у психологічній підтримці й допомозі.
Все вищевказане вище свідчить про все зростаючу потребу нашого суспільства у створенні системи геріатричної допомоги, що включає в себе медичну, соціальну, а також морально-психологічну підтримку людей похилого віку.