18)Фонетичне членування мовленнєвого потоку

Мовленнєвий потік членується на відрізки різного роз-

міру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями.

До них належать фрази, такти, склади і звуки.

Найкрупнішою фонетичною одиницею є фраза.

Фраза (синтагма) - відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-

змістову єдність, виділену з двох боків паузами.

Наприклад: Я єсть народ \ якого правди сила \ ніким

звойована ще не була (П. Тичина).

Кожна фраза (фонетична синтагма) пов'язана зі зміс-

том та інтонаційним малюнком і має власний (фразовий)

наголос. У середині фрази не може бути паузи, оскільки

вона б спотворила зміст. І хоча членування на фрази до-

пускає варіативність.

відомий вислів, неправильне розбиття на фрази якого нібито врятувало життя людини: Казнить нельзя | помиловать (а потрібно було: К

знить | нельзя помиловать).

Фраза розпадається на такти.

Такт — частина фрази, об'єднана одним наголосом.

Наприклад: Чуєш

чи не чуєш | чарівна \ Марічко |

Я до твого \ серця

кладку | прокладу.

У мовознавстві такт ще називають фонетичним словом, оскільки службові слова, як правило, не мають наглосу і примикають до повнозначного слова з наголосом; нрідко і повнозначне слово втрачає наголос, передаючи йго попередньому чи наступному слову. Слухач, особли

іноземець, який недостатньо знає мову, кожен такий та

сприймає як одне слово. Так, скажімо, шевченківське Р

ве та стогне Дніпр широкий сприймалося тими, хто не зн

слова реве, як Ревета стогне \ Дніпр широкий, де реве

осмислювалося якоюсь істотою жіночої статі.

Такти членуються на склади, оскільки кожен такт скл

дається з декількох зростань і спадів звучності.

Склад у свою чергу складається зі звуків — мінімальних фонетичних одиниць. Потрібно зазначити, що в мовленні звуки, як правило, окремо не вимовляються, а лише в складі, який є найменшою одиницею мовленнєво

ланцюжка.

Склад

Унауці донині немає загальноприйнятихдефініції складу.

Існує три теорії складу:

еспіраторна, мускульної напруги і сонорна.

ЕСПІРАТОРНА ТЕОРІЯ (ЕСПІРАТОРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ). ЗГІДН

нею склад — це звук або комплекс звуків, що вимовл

ється одним поштовхом видихуваного повітря.

Сучасні експериментальні дослідження заперечують

вкорінене в усі шкільні підручники визначення, оскіль

доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовит

декілька складів.

ТЕОРІЯ МУСКУЛЬНОЇ НАПРУГИ. Обґрунтована мовознавця

Граммоном, Фуше і Щербою. Згідно з нею склад — це ча

тина такту, яка вимовляється з єдиною мускульною напргою. Його (склад) можна зобразити як дугу мускульної на-

пруги (зусилля, вершина, ослаблення).

СОНОРНА ТЕОРІЯ. Обґрунтована датським мовознавцем

О. Єсперсеном, виходить із того, що за звучністю склад

має вершину (ядро) і периферію.