Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова бойко.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
375.3 Кб
Скачать

2. Розрахункова частина

  1. Розрахунок амортизації на підприємстві за допомогою методів її

нарахування

Таблиця 2.1 Вихідні дані

№ п/п

Показники

Первісна вартість верстата, тис.грн

3000

Очікувана ліквідаційна вартість, % від первісної

10

Термін експлуатації, років

4

Загальний обсяг продукції, тис.шт, в т.ч по роках:

1 рік

52

2 рік

70

3 рік

75

4 рік

42

Завдання:

Визначити амортизаційні відрахування протягом усього періоду експлуатації верстата використовуючи:

  • прямолінійний метод

  • метод зменшення залишкової вартості

  • метод прискореного зменшення залишкової вартості

  • кумулятивний метод

  • виробничий метод

Розв`язання

  1. Визначення амортизаційних відрахувань прямолінійним методом:

- Визначаємо вартість що амортизується:

Ва = Вп – Вл (2.1)

де Вп – первісна вартість основних фондів

Вл – ліквідаційна вартість основних фондів

Ва=3000-300=2700тис. грн.

- Визначаємо ліквідаційну вартість основних фондів:

Вл (2.2)

де - Очікувана ліквідаційна вартість, % від первісної

Вл тис. грн.

  • Визначаємо амортизаційні відрахування:

АВ = (2.3)

де Тп – термін корисного використання основних засобів

АВ= тис. грн.

  1. Визначення амортизаційних відрахувань методом зменшення залишкової вартості:

АВі=Взалі*На (2.4)

Річна норма амортизації визначається за формулою:

(2.5)

де На – річна норма амортизації

п – кількість років корисного використання об’єкта

Взалі – залишкова вартість і-го року

Таблиця 2.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань методом зменшення залишкової вартості

№ року

Вартість первісна тис.грн.

Амортизаційні відрахування тис.грн.

Вартість залишкова тис.грн.

1

3000

3000*0,44=1320

3000-1320=1680

2

1680

1680*0,44=739,2

1680-739,2=940,8

3

940,8

940,8*0,44=413,95

940,8-413,95=526,85

4

526,85

526,85-300=226,85

526,85-226,85=300

  1. Визначення амортизаційних відрахувань методом прискореного зменшення залишкової вартості:

АВі=2*На*Взал.і (2.6)

На= *100% =0,25*2=0,5 (2.7)

Таблиця 2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань методом прискореного зменшення залишкової вартості

№ року

Вартість загальна тис.грн.

Амортизаційні відрахування тис.грн.

Вартість залишкова тис.грн.

1

3000

3000*0,5=1500

3000-1500=1500

2

1500

1500*0,5=750

1500-750=750

3

750

750*0,5=375

750-375=375

4

375

375-300=75

375-75=300


  1. Визначення амортизаційних відрахувань кумулятивним методом:

(2.8)

Кк – кумулятивний коефіцієнт

Тз – кількість років, які залишилися до кінця очікуваного строку використання об’єкта

- сума показників кількості років корисного використання об’єкта (наприклад, якщо Тп-4роки, то = 1+2+3 + 4=10)

Річна сума амортизації розраховується так:

АВ = Ва * Кк (2.9)

- Визначаємо кумулятивний коефіцієнт:

Кк1=

Кк2=

Кк3=

Кк4=

  • Визначаємо амортизаційні відрахування:

АВ1=(3000-300)*0,4=1080 тис. грн.

АВ2=(3000-300)*0,3=810 тис. грн.

АВ3=(3000-300)*0,2=540 тис. грн.

АВ4=(3000-300)*0,1=270 тис. грн.

=1080+810+540+270=2700 тис. грн.

Вл =3000-2700=300 тис. грн.

  1. Визначення амортизаційних відрахувань виробничим методом:

АВ=Qф*Нав (2.10)

Qф – фактичний обсяг виробництва за відповідний період, тис.шт

Нав – виробнича норма амортизації

Нав= (2.11)

Qзаг – загальний обсяг виробництва протягом усього періоду експлуатації об’єкта, тис.шт

- Визначаємо норму амортизації:

Нав= грн./шт.

- Визначаємо амортизаційні відрахування:

АВ1=52*11,297=587,44 тис. грн.

АВ2=70*11,297=790,8 тис. грн.

АВ3=75*11,297=847,28 тис. грн.

АВ4=42*11,297=474,48 тис. грн.

=587,44+790,8+847,28 +474,48 =2700 тис. грн.

Розрахунки були проведені з використання різних методів

нарахувань амортизації .При розрахунку норм амортизації дуже важливо правильно визначити економічно доцільний строк служби основних фондів з урахуванням їх довговічності, морального зносу, перспективних планів технічного переобладнання, балансу устаткування, можливостей модернізації і капітального ремонту.

Особливо слід відмітити, що вибір методу амортизації основних фондів

повинен базуватися на розробці бізнес – плану діяльності підриємства

протягом амортизаційного періоду і врахувати темпи зростання обсягів

діяльності та її доходності, темпи зростання поточних витрат, зміни в

податковій політиці держави або податковому статусі підприємства,

необхідність та час виконання фінансових зобов’язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку. Необхідно врахувати прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта амортизації, потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Висновок

В контексті сучасних економічних і політичних процесів провідне місце осідає активізація відтворення основного капіталу, зокрема забезпечення ефективної реновації - своєчасного й повноцінного відшкодування та оновлення елементів основного капіталу на новій техніко-технологічній основі. Однією з умов поступального економічного розвитку держави є здійснення прогресивної амортизаційної політики, яка б оптимізувала параметри відтворення основного капіталу. Саме амортизаційна політика як діючий інструмент державного регулювання процесу відтворення основного капіталу, як складова частина інвестиційної і загальної фінансово-економічної політики повинна створювати сприятливі умови для стимулювання процесу оновлення основного капіталу, сприяти зміцненню фінансової бази підприємств, їх інноваційній орієнтації і бути інструментом поєднання підприємницьких і загальнодержавних економічних інтересів у сфері науково-технічного прогресу. Все це свідчить, що сьогодні досить актуальною є проблема щодо формування такої амортизаційної політики в Україні, яка б в межах загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найбільш сприятливий режим відтворення основного капіталу і успішно розвиватися всім галузям національної економіки.

У період ринкових відносин, в умовах конкурентної боротьби між товаро виробниками, підвищенню ефективності використання основних засобів слід приділити особливу увагу оскільки від раціонального використання основних фондів залежить ефективність діяльності підприємства.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємств, є : рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й мало ефективного устаткування.

Важливим фактором підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, постійним джерелом фінансування їхнього розвитку є амортизаційні відрахування. Відповідно до чинних законодавчих актів підприємства формують свою амортизаційну політику, яка складається із сукупності способів управління порядком нарахування й використання амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, настільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу нарахування амортизації.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Об'єктом амортизації є вартість основних фондів (крім землі).Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включаються до собівартості продукції, реалізуються під час продажу товарів, а потім накопичується у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Основні засоби – це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру свого спрацювання.

Згідно з пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 155 Податкового кодексу України амортизація основних засобів може нараховуватися із застосуванням таких методів:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого.

Дана робота розкриває сутність амортизаційних відрахувань, що полягає в здатності відтворювати основні фонди, оновлювати їх. У роботі подані характеристики різних видів амортизації, що використовуються в залежності від виду і строку служби основних фондів. Розкриття видів і методів аналізу амортизаційних відрахувань, шляхів їх удосконалення дає змогу використати цей матеріал на практиці для вивчення економічних можливостей конкурентного підприємства.

При розрахунку норм амортизації дуже важливо правильно визначити економічно доцільний строк служби основних фондів з урахуванням їх довговічності, морального зносу, перспективних планів технічного переобладнання, балансу устаткування, можливостей модернізації і капітального ремонту.

Особливо слід відмітити, що вибір методу амортизації основних фондів

повинен базуватися на розробці бізнес – плану діяльності підриємства

протягом амортизаційного періоду і врахувати темпи зростання обсягів

діяльності та її доходності, темпи зростання поточних витрат, зміни в

податковій політиці держави або податковому статусі підприємства,

необхідність та час виконання фінансових зобов’язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку. Необхідно врахувати прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта амортизації, потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Крім того, треба мати на увазі, що в ряді галузей норми амортизації

можуть бути підвищені чи понижені також у залежності від технологічних особливостей виробництва, режиму і змінності устаткування, ступеню навантаження і фізичного об’єму виконуваних робіт, умов зовнішнього середовища, географічного розміщення об’єктів та інших факторів.