1.3. Методи нарахування амортизаційних відрахувань.

Згідно з пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 155 Податкового кодексу України амортизація основних засобів може нараховуватися із застосуванням таких методів:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого.

• Прямолінійний. Для застосування цього необхідно знати первісну вартість даного об'єкта основних фондів, а також строк його служби і ймовірну ліквідаційну вартість (вартість його реалізації після закінчення строку служби). За ним річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Його зручно використовувати для нарахування амортизації на такі об'єкти, як нерухомість.

Недоліком цього методу вважають саме рівномірність зносу. Справа в тому, що багато активів, наприклад такі, як вантажні автомобілі, втрачають велику частину своєї вартості вже в перші роки експлуатації.

Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:

АВ = [1.1]

де Ва – вартість, яка амортизується

Ва = Вп – Вл [1.2]

Вп – первісна вартість основних фондів, грн.;

Вл – ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;

Тп – термін корисного використання основних засобів.

На= *100% [1.3]

На- норма амортизації, %

Вартість, що амортизується, є первісна (або переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об`єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов`язаних з продажем (ліквідацією).

На практиці часто досить важко визначати ліквідаційну вартість необоротних активів у моменти їх надходження на підприємство. У випадку, коли ліквідаційна вартість незначна або немає можливості її визначити, вважають, що ліквідаційна вартість дорівнює нулю [6, с. 66].

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечє рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків.

По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується не рівномірно (простої, поломки, неповне завантаження на зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно.

По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування. Це обумовлює дострокове виведення застарілої техніки з експлуатації, а значить, і недоамортизацію цієї техніки, величина якої обчислюється за такою формулою:

Н_о.ф.=(Вз+Р_л)-В_л [1.4]

де Н_о.ф. – недоамортизована частина основних фондів, грн.;

В_з – залишкова вартість основних фондів, грн.;

Р_л – витрати, пов`язані з ліквідацією, демонтажем недоамортизованих фондів, грн.

Збитки від недоамортизації відбиваються на результатах діяльності підприємства.

• Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та результатом добування кореня n-го степеня з частки від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де n- кількість років корисного використання об'єкта;

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об`єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахуванняамортизації на річну норму амортизації.

АВі=Взал_і*На [1.5]

Річна норма амортизації визначається за формулою:

[1.6]

де Н_а – річна норма амортизації,%

п - тривалість корисного використання об`єкта основних фондів, років.

Перевагою цього методу є те, що протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення, а недоліком , що він передбачає обов'язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації. Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (В_л : В_п)^1/п також дорівнюватиме нулю. Отже, річна сума амортизації виявиться такою, що дорівнює первісній вартості.

• Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає розрахунок амортизаційних відрахувань виходячи із подвоєної норми амортизації, визначеної прямолінійним методом, та залишкової вартості кожного року.

АВі=2*На*Взал._і [1.7]

Слід зазначити, що в ряді країн норма амортизації збільшується не в 2, а в 1,5 , 3 або 4 рази. Так, у Франції застосовуються такі коефіцієнти: 1,5 – у разі терміну служби засобу праці 3-4 роки; 2 – якщо цей термін становить 5-6 років; 2,5 – якщо строк служби об`єктів перевищує 10 років.[6, c.138]

Проте найчастіше, особливо в США, застосовується метод подвоєної норми амортизації.

Перевагою цього методу є те, що протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 — 70 % їх вартості.

• Кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1+2+3+...+n).

Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання і поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амортизації тут – величина змінна і розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (від 1 до 7, якщо строк служби сім років). Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби устаткування.

[1.8]

де Кк – кумулятивний коефіцієнт

Тз – кількість років, які залишилися до кінця очікуваного строку використання об’єкта

- сума показників кількості років корисного використання об’єкта (наприклад, якщо Тп-4роки, то = 1+2+3 + 4=10)

Річна сума амортизації розраховується так:

АВ = Ва * КК [1.9]

До переваг цього методу належать:

1. У перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості.

2. У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується.

3. Забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизовуваних об'єктів ОЗ, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації, яка нараховується, у ці роки зменшується.

Недоліком кумулятивного методу є певна трудомісткість.

• Виробничий , за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів. Доцільно застосовувати у разі, коли обсяги виконаних робіт можуть бути визначені достатньо точно.

Виробничий метод амортизації грунтується на передбачені, що функціональна корисність основних фондів залежить від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби изначається кількістю продукції та обсягом послуг , які підприємство планує виготовити або надати, використовуючи наявні засоби праці. При використанні цього методу річна сума амортизації визначається множенням фактичного обсягу продукції (робіт, послуг)на виробничу ставку амортизації.[14]

Амортизацій відрахування визначаються за формулою:

АВ=Q_ф*На^в [1.10]

де Q_ф – фактичний обсяг виробництва за відповідний період, тис.шт

На^в – виробнича норма амортизації

На^в= [1.11]

Qзаг – загальний обсяг виробництва протягом усього періоду експлуатації об’єкта, тис.шт

Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах.

Перевагою є те, що цей метод дуже а раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання, а недоліком - застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися цей метод у зв’язку із введенням обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації ОЗ.