
- •2. Короткостроковий та довгостроковий прогноз (и в тетраде)
- •3. Вихідна інформація для прогнозів
- •4. Оцінка радіаційної обстановки (и в тетради)
- •5. Характеристики радіаційного випромінення
- •6. Чим характеризується ступінь радіаційного забруднення
- •7. Відповідно розрізняють експозиційну, (поглинену) та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.
- •8. Оцінка хім. Обстановки
- •9. Оцінка пожежної обстановки
- •10. Причини пожежі
- •11. Фактори, що впливають на хід пожежі
- •12. Чим визначається пожежна небезпека виробництва
- •13. Що таке межа вогнестійкості
- •14. Основні принципи щодо захисту населення:
- •15. Основні способи захисту населення
- •16. Оповіщення і зв'язок
- •17. Спеціальні системи оповіщення
- •18. Укриття в захисних спорудах
- •19. Як і чому формується фонд захисних споруд.
- •20. Вимоги до захисних споруд
- •21.В яких випадках проводиться евакуація.
- •22.Види евакуації
- •23. Організація евакуації
- •24. Вимоги до району евакуації
- •25. Медичний захист
- •27,28 Інженерний захист населення, території
- •29. Захист населення при радіоактивному забрудненні.
- •31,32.Стійкість роботи ог
- •33. Шляхи підвищення стійкості.
- •34.Захист технологічного обладнання.
- •35 Системи електропостачання та комунікацій
- •36 Підвищення протипожежної стійкості
- •37 Планування заходів з цз на об’єкті
- •38.Навчання населення у сфері цз.
27,28 Інженерний захист населення, території
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.
Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.
Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити ураження населення.
З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.
Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:
врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ;
раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;
спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;
створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;
розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
організацію будівництва протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;
реалізацію заходів санітарної охорони території.
Захисні споруди – це спеціальні будівлі для захисну населення від аварій на АЕС, хімічних та вибухонебезпечних об'єктах а також у разі використання противником ядерної, хімічної та біологічної зброї. Захисні споруди в залежності від захисних якостей поділяються на сховища, протирадіаційні укриття та найпростіші укриття-щілини.
Сховище – це споруда герметичного типу для захисту населення від всіх факторів ураження. Термін перебування у сховищі – від 5 до 70 діб. Надійність захисту сховища досягається за рахунок міцності несучих конструкцій та створення відповідних санітарно-гігієнічних умов. Місткість сховища визначається кількістю сидячих місць на 1-му ярусі та кількості лежачих місць на 2 і 3 ярусах.
Сховища можуть бути вбудовані та окремими. Під вбудовані сховища використовують підвальні та напівпідвальні приміщення житлового та господарського фонду.
Окреме сховище частково або повністю заглиблене в ґрунт і обсипане по боках і зверху ґрунтом. Окрім підвальних приміщень використовуються підземні переходи.
Сховище складається з основних та допоміжних приміщень. До основних належать приміщення для людей, шлюзи та тамбури, до допоміжних – приміщення для фільтрового обладнання, санвузли, приміщення для дизельних електростанцій, складські приміщення.
На одну людину передбачається 0.5 кв.м. площі, 1.5м3 повітря.
Входи у сховища обладнуються у вигляді 2-х шлюзових камер, з'єднаних між собою герметичними дверима.
Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з 3-х режимів:
режим чистої вентиляції – повітря очищується від радіаційного пороху
режим фільтровентиляційний – зовнішнє повітря очищується від радіаційного пороху, отруйних речовин та біологічних засобів
режим повної ізоляції із регенерацією внутрішнього повітря
На весь термін перебування створюється запас води обсягом 4.5 м3 для пожежогасіння.
Опалення здійснюється від загальної мережі будинку.
По місткості сховища класифікуються на:
малі (150-600 місць)
середні (600-2000 місць)
великі (більше 2000 місць)
Протирадіаційні укриття (ПРУ) – захищають людину від зовнішнього гама-випромінювання, попадання радіоактивного пороху на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання.
При відповідній місткості ПРУ можуть захистити від ударної хвилі та уламків зруйнованих будівель.
Захисні властивості ПРУ характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує, в скільки раз радіація в сховищах менша, ніж на відкритій місцевості.
Підвали в цегляних будинках послаблюють радіацію в 200-300 разів, центральна частина підвального приміщення послаблює в 500-1000 раз, підвали в дерев'яних будинках – в 7-12 разів, перші поверхи будинків – в 5-7 раз.
Найпростіші укриття. Якщо люди переховуються у простих не перекритих щілинах, то можливе їх ураження ударною хвилею та світловим випромінюванням зменшується в 1.5-2 рази. В перекритій місцевості ці фактори зменшуються в 2.5-3 рази.