23. Організація евакуації

Організоване здійснення евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей своєчасно забезпечується шляхом:

• завчасного планування евакуації населення;

• визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих;

• підготовки уповноважених органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення до виконання евакуаційних заходів;

• організації оповіщення керівного складу і населення про початок евакуації;

• організації управління евакуацією;

• життєзабезпечення евакуйованого населення у районах позаміської зони;

• навчання населення діям під час проведення евакуації. Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

• зменшення ймовірних втрат населення;

• збереження кваліфікованих кадрів спеціалістів;

• забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

• створення угрупування сил і засобів захисту в позаміській зоні з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій в особливий період.

24. Вимоги до району евакуації

Евакуаційні заходи передбачають завчасну розробку планів евакуації, підготовку зон і районів розміщення для нормальної життєдіяльності евакуйованого населення; підготовку всіх видів транспорту; створення необхідних структур і органів управління на період евакуації; проведення комплексу заходів для охорони громадського порядку і підтримання організованості серед населення. Евакуйовані постійно проживають у заміській зоні до особливого розпорядження. Заміська зона — це територія, розміщена за межами можливих руйнувань у містах

25. Медичний захист

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи:

планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання;

розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних

закладів;

завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації;

завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги;

недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

26. Медичний захист населення - це комплекс організаційних, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, виконання яких сприяє запобіганню або зменшенню втрат населення у надзвичайних ситуаціях мирного часу (великі аварії, катастрофи, стихійні лиха), а у воєнний час, крім того, і від впливу засобів нападу супротивника.

Медичні засоби захисту - це лікувально-профілактичні засоби, що використовуються для запобігання ураження людей іонізуючим випромінюванням. РР, ОР, СДОР, БЗ. До них відносяться профілактичні, індикаційні, діагностичні, лікувальні та знешкоджуючі біо- та хімречовини, а також медично-технічні прилади, набори та комплект.

Такі засоби призначені для індивідуального захисту людини, вони видаються на руки населенню або готуються самим населенням, або містяться в комплектах, якими забезпечують медичні формування та лікувально-профілакгнчні установи для використання при наданні допомоги потерпілим.

За призначенням усі засоби медичною захисту умовно поділяють на три групи:

І - засоби виявлення іонізуючих випромінювань, РР, ОР, СДОР, БЗ;

2 - засоби попередження ураження іонізуючим випромінюванням. РР, ОР, СДОР, БЗ;

3 — засоби невідкладної медичної допомоги.

До радіозахисних препаратів відносяться: радіопротектори, комплексони, адаптогени, адсорбенти, антигеморагічні засоби та стимулятори кровотворення, стимулятори центральної нервової системи.

1. Радіопротектори - профілактичні лікарські засоби, що знижують ступінь променевого ураження.

2. Комплексами - препаратори, що прискорюють виведення радіоактивних речовин з організму.

3. Адаптогени - препарати, що підвищують загальний опір організму впливові несприятливих факторів, у тому числі радіації. До них відносяться: елеутерокок, женьшень, китайський лимонник, дібазол та ін.

4- Адсорбенти - речовини, які здатні захоплювати на свою поверхню радіоактивні та інші шкідливі речовини і виводити їх з організму. Як адсорбенти можуть застосовуватися активоване вугілля, адсобар, вакоцин та ін.

5. Антигеморагічні засоби і стимулятори кровотворення застосовуються тільки при наданні лікарської допомоги і лікуванні в стаціонарах. До антигеморагічних засобів відносяться: желатин, серотонін, які застосовуються у вигляді розчинів.

6. Стимулятори центральної нервової системи застосовуються для надання лікарської допомоги і лікування уражених. До них відносяться: індопан у пігулках по 0,005-0,1 г і бемсірід у вигляді 5 % розчину для внутрішнього вживання.

Для захисту організму від ОР, СДОР використовуються антидоти (протиотрута) - специфічні лікарські засоби, що попереджають або усувають дію отрути на організм. За механізмом дії розрізняють антидоти дстоксицируючої та функціональної дії.

Антидоти можуть бути використані як засоби профілактики або надання першої медичної допомоги.

Захист від бактеріальних (біологічних) засобів ураження складається з двох напрямків: загальної екстреної (антибіотикопрофілактика) і спеціальної профілактики інфекційних захворювань.

Спеціальна профілактика передбачає імунізацію населення (проведення щеплення) бактеріальними препаратами (вакцини, анатоксини), використання препаратів, що виявляють етіотропну дію на збудника певної виявленої інфекції.

При неможливості завчасної імунізації населення і не встановленому виді збудника проводиться загальна екстрена профілактика антибіотиками широкого спектру дії з оральним шляхом введення.

До табельних засобів індивідуального захисту відносяться: аптечка індивідуальна (АІ-2), пакет перев'язочний індивідуальний (ШІІ), індивідуальний протихімічний пакет.

Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для надання першої медичної допомоги постраждалому при дії іонізуючого випромінювання, РР, ОР, СДОР, ЬЗ, а також для профілактики шоку. Вона являє собою оранжеву пластикову коробку, в яку вкладені пластмасовий шнрпц-тюбик зі знеболюючим засобом і пенали з препаратами.

пакет перев 'язочний Індивідуальний призначений:

а) для накладання асептичної пов'язки пораненим і опаленим;

б) для накладання окклюзійної пов'язки при відкритому пневмотораксі (перехід відкритого пневмотораксу у закритий).

Первинна пов'язка забезпечує захист рани (опеченої поверхні) від вторинного зараження і забруднення, сприяє зупинці місцевої кровотечі. Дезинфікуючий прошарок ватно-марлевих подушечок забезпечує часткове знезараження раневої інфекції. Пакет перев'язочний складається з двох ватно-марлевих подушечок, закріплених на бинті; одну з подушечок можна пересувати вздовж бинта, інша -непорушна.

Індивідуальний протихімічний пакет є засобом часткової санітарної обробки (ЧСО) при зараженні отруйними речовинами. Він призначений для:

• дегазації ОР на відкритих ділянках шкірних покровів (обличчя, шиї. кисті рук), тобто на тих ділянках, що не закриті шолом-маскою протигазу і одягом;

• дегазації обмежених ділянок одягу, що безпосередньо прилягають до відкритої шкіри і зовнішньої поверхні лицевої частини протигаза.