- •2. Короткостроковий та довгостроковий прогноз (и в тетраде)
- •3. Вихідна інформація для прогнозів
- •4. Оцінка радіаційної обстановки (и в тетради)
- •5. Характеристики радіаційного випромінення
- •6. Чим характеризується ступінь радіаційного забруднення
- •7. Відповідно розрізняють експозиційну, (поглинену) та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.
- •8. Оцінка хім. Обстановки
- •9. Оцінка пожежної обстановки
- •10. Причини пожежі
- •11. Фактори, що впливають на хід пожежі
- •12. Чим визначається пожежна небезпека виробництва
- •13. Що таке межа вогнестійкості
- •14. Основні принципи щодо захисту населення:
- •15. Основні способи захисту населення
- •16. Оповіщення і зв'язок
- •17. Спеціальні системи оповіщення
- •18. Укриття в захисних спорудах
- •19. Як і чому формується фонд захисних споруд.
- •20. Вимоги до захисних споруд
- •21.В яких випадках проводиться евакуація.
- •22.Види евакуації
- •23. Організація евакуації
- •24. Вимоги до району евакуації
- •25. Медичний захист
- •27,28 Інженерний захист населення, території
- •29. Захист населення при радіоактивному забрудненні.
- •31,32.Стійкість роботи ог
- •33. Шляхи підвищення стійкості.
- •34.Захист технологічного обладнання.
- •35 Системи електропостачання та комунікацій
- •36 Підвищення протипожежної стійкості
- •37 Планування заходів з цз на об’єкті
- •38.Навчання населення у сфері цз.
6. Чим характеризується ступінь радіаційного забруднення
Ступінь забруднення радіоактивними речовинами характеризується густиною забруднення, яка вимірюється кількістю радіоактивних розпадів атомів, що відбуваються за одиницю часу на одиниці поверхні, в одиниці маси або об'єму, тобто одиницями питомої активності (див. додаток 1). Знання ступеня забруднення дозволяє оцінити шкідливий біологічний вплив радіоактивно забруднених предметів і речовин при зіткненні з ними або попаданні їх всередину організму. Радіоактивне забруднення може бути поверхневим (тонкий шар мікронний) або ж об'ємним і масовим (глибинне, структурний забруднення).
7. Відповідно розрізняють експозиційну, (поглинену) та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.
Експозиційна доза характеризує іонізуючу спроможність випромі-нювання в повітрі, вимірюється в кулонах на 1 кг (Кл/кг); позасистемна одиниця — рентген (Р); 1 Кл/кг — 3,88 х 103Р. За експозиційною дозою можна визначити потенційні можливості іонізуючого випромінювання.
Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Вона вимірюється в. греях Гр (1 Гр-1 Дж/кг). Застосовується і позасистемна одиниця рад (1 рад — 0,01Гр= 0,01 Дж/кг).
Доза, яку одержує людина, залежить від виду випромінювання, енергії, щільності потоку і тривалості впливу. Проте поглинута доза іонізуючого випромінювання не враховує того, що вплив на біологічний об'єкт однієї і тієї ж дози різних видів випромінювань неоднаковий. Щоб врахувати цей ефекту введено поняття еквівалентної дози.
Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням. За одиницю вимірювання еквівалентної дози прийнятий зіверт (Зв). Зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського та а, b випромінювань). Позасистемною одиницею служить бер (біологічний еквівалент рада). 1 бер = 0,01 Зв.
Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.
На воєнний час встановлені наступні дози опромінення:
- одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;
- багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;
- багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;
- багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.
при дозі опромінення 1-2 Грей розвивається легка (І) ступінь гострої променевої хвороби (ГПХ), при дозі 2-4 Гр - середня (II) ступінь, 4-6 Гр - важка (III) ступінь, 6-10 Гр - вкрай тяжка (IV) ступінь. Відповідно змінюється прогноз: від сприятливого до несприятливого. При дозах опромінення, вищих 10 Гр, прогноз ГПХ абсолютно несприятливий, всі хворі гинуть у різні терміни після опромінення.
8. Оцінка хім. Обстановки
При оцінці хімічної обстановки використовують наступні основні поняття: Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань: – визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими; – визначення розмірів зон забруднення, місцевості за очікуваними значеннями доз ураження; – визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР; – визначення площі ураження СДОР; – визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалості дії ураження СДОР; – визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження; – порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.
