2. Короткостроковий та довгостроковий прогноз (и в тетраде)

3. Вихідна інформація для прогнозів

4. Оцінка радіаційної обстановки (и в тетради)

5. Характеристики радіаційного випромінення

6. Чим характеризується ступінь радіаційного забруднення

7. Відповідно розрізняють експозиційну, (поглинену) та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.

8. Оцінка хім. обстановки

9. Оцінка пожежної обстановки

10. Причини пожежі

11. Фактори, що впливають на хід пожежі

12. Чим визначається пожежна небезпека виробництва

13. Що таке межа вогнестійкості

14. Основні принципи щодо захисту населення:

15. Основні способи захисту населення

16. Оповіщення і зв'язок

17. Спеціальні системи оповіщення

18. Укриття в захисних спорудах

19. Як і чому формується фонд захисних споруд.

20. Вимоги до захисних споруд

21.В яких випадках проводиться евакуація.

22.Види евакуації

23. Організація евакуації

24. Вимоги до району евакуації

25. Медичний захист

26. Медичний захист населення

27,28 Інженерний захист населення, території

29. Захист населення при радіоактивному забрудненні.

30. Захист населення при хімічному забрудненні.

31,32.Стійкість роботи ОГ

33. Шляхи підвищення стійкості.

34.Захист технологічного обладнання.

35 Системи електропостачання та комунікацій

36 Підвищення протипожежної стійкості

37 Планування заходів з ЦЗ на об’єкті

38.Навчання населення у сфері ЦЗ.

2. Короткостроковий та довгостроковий прогноз (и в тетраде)

Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.

3. Вихідна інформація для прогнозів

Вихідні дані для прогнозування рівнів радіоактивного зараження: - час здійснення ядерного вибуху; - координати здійснення ядерного вибуху; - вид і потужність вибуху; - напрямок і швидкість середнього вітру. Тільки достовірні дані про радіоактивне зараження, отримані органами розвідки за допомогою дозиметричних приладів, дозволяють об'єктивно оцінити радіаційну обстановку. На об'єкті розвідка ведеться постами радіаційного спостереження, ланками і групами радіаційної розвідки. Вони встановлюють початок радіоактивного зараження, вимірюють рівні радіації й іноді визначають час наземного ядерного вибуху. Отримані дані про рівні радіації і часу вимірів заносяться до журналу радіаційної розвідки і спостереження. По нанесеним на схеми рівням радіації можна провести границі зон радіоактивного зараження.

4. Оцінка радіаційної обстановки (и в тетради)

Ступінь небезпеки і можливий вплив наслідків радіоактивного зараження оцінюються шляхом розрахунку експозиційних доз випромінювання, з обліком яких визначаються: -можливі радіаційні втрати; -припустима тривалість перебування людей на зараженій місцевості; -час початку і тривалість проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт на зараженій місцевості; -припустимий час початку подолання ділянок радіоактивного зараження; -режими захисту робітників, службовців і виробничій діяльності об'єктів і т.д.

Методика оцінки радіаційної обстановки Основні вихідні дані для оцінки радіаційної обстановки: час ядерного вибуху; від якого відбулося радіоактивне зараження; рівні радіації і час їхнього виміру; значення коефіцієнтів ослаблення радіації і припустимих доз випромінювання. При виконанні розрахунків, зв'язаних з виявленням і оцінкою радіаційної обстановки, використовують аналітичні, графічні і табличні залежності, а також дозиметричні і розрахункові лінійки.

5. Характеристики радіаційного випромінення

Радіоактивні випромінювання є одним з видів іонізуючих випромінювань. Радіонукліди утворюють випромінювання в момент перетворення одних атомних ядер в інші. Вони характеризуються періодом напіврозпаду (від секунд до млн років), активністю (числом радіоактивних перетворень за одиницю часу), що характеризує їх іонізуючу спроможність.

Альфа-випромінювання — потік альфа-часток, тобто ядер гелію-4. Альфа-частки, що створюються при радіоактивному розпаді.

Бета-випромінювання — це потік електронів, що виникає при бета-розпаді; для захисту від бета-часток енергією до 1 МЕВ достатньо алюмінієвої пластини завтовшки декілька мм.

Гамма-випромінювання має набагато більшу проникаючу здатність, оскільки складається з високоенергійних фотонів, що не мають заряду; для захисту ефективні важкі елементи (свинець і так далі).

Проникаюча здатність всіх видів іонізуючого випромінювання залежить від енергії.

В результаті радіоактивного розпаду, ядерного ділення, термоядерного синтезу і при роботі прискорювачів частинок можна отримати різні види іонізуючого випромінювання.