
- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
- •3. Система національних рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
- •5. Методи обчислення ввп.
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
- •7. Загальний рівень цін. Номінальний і реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі.
- •3.Неокласична
- •10. Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги.
- •14.Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги.
- •15. Грошовий ринок. Ставка процента: види і роль у макроекономічних моделях.
- •16.Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні.
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності.
- •18.Теорія портфельного вибору.
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Cтагфляція. Аналіз кривої Філіпса.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки.
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання.
- •29. Формування доходів домогосподарств.
- •30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
- •32. Інвестиції. Чинники,що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
- •37. Роль держави в економичному кругообігу.
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.
- •39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення.
- •41.Фіскальна політика в моделях ad-as і «доходи-витрати». Фіскальна політика в моделі ad – as
- •42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45. Інструменти монетарної політики.
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики.
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія.
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки.
- •52. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •54. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
50. Валютний курс: сутність та типологія.
Валютний курс - є своєрідною мірою ціни, яка пропонується в національній грошовій одиниці на іноземні валюти, і виражається співвідношенням між національною і іноземною валютами виходячи з їх купівельних спроможностей.
Курс валюти складається на валютному ринку. Пропозиція валюти формується активними операціями платіжного балансу.
Процедура визначення валютних курсів – котерування, буває:
-пряме: оцінює одиницю іноземної валюти певною кількістю національної, тобто внутрішнім співвідношенням: нац.вал./інозем. вал.
-обернене: оцінюєодиницю націон. валюти кількістю іноземної.
Курс валюти складається на валютному ринку країни як результат коливань пропозиції іноземної валюти та попиту на неї. Пропозиція іноземної валюти формується шляхом здійснення активних операцій платіжного балансу (операцій за кредитом). Попит на іноземну валюту формують пасивні операції. На перетині кривих попиту і пропозиції складається ринковий курс валюти (рис. 12.1).
Рис. 12.1.Встановлення рівноважного курсу на валютному ринку
За різними критеріями розрізняють такі види валютних курсів:
1. За відношенням до національної валюти розмежовують прямий та обернений курс національної валюти. Прямий – ціна національної валюти в одиницях іноземної валюти. Обернений (обмінний) – ціна іноземної валюти, виражена в одиницях національної валюти.
Зазначені види курсів не слід плутати з прямим та оберненим котируванням валют.
2. За кількістю зіставлення валют розрізняють двосторонні та багатосторонні валютні курси. При двосторонньому курсі порівнюються два види грошових одиниць, при багатосторонньому національна валюта порівнюється з індексами кількох іноземних валют. Багатосторонній курс іще називається ефективним курсом.
3. Залежно від врахування цінового чинника виділяють номінальний та реальний курс валюти. Номінальний – це фактичний курс, а реальний курс обчислюється з урахуванням цін товарів і послуг всередині країни та за кордоном.
де е – номінальний прямий курс національної валюти;
P – ціна товару або кошика товарів і послуг на внутрішньому ринку в національній валюті;
P* – ціна такого ж товару або кошика товарів та послуг на світовому ринку в іноземній валюті;
Е – реальний курс валюти, який показує його відповідність номінальному за даним товаром або кошиком товарів і послуг.
Якщо Е < 1, товар, за яким проводиться зіставлення, слід експортувати, оскільки його внутрішня вартість нижча за світову.
Якщо Е > 1, цей товар доцільно імпортувати, оскільки його внутрішнє виробництво дорожче, ніж він коштує на світовому ринку.
Якщо Е = 1, то існує паритет купівельної спроможності, тобто внутрішні і світові ціни на даний товар співпадають, а номінальний валютний курс відповідає реальному.
4. За ступенем регульованості розрізняють фіксований (жорсткий) курс і плаваючий або гнучкий курс.
Плаваючий курс валюти встановлюється шляхом вільної гри ринкових сил. Він відображає стан рівноваги між попитом і пропозицією на валютному ринку без активного втручання центрального банку. Якщо курс валюти зростає відносно валют інших країн, це призводить до збільшення сальдо рахунку операцій з капіталом та зменшення сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу.
Переваги гнучкого курсу:
приньому значною мірою автоматично регулюється сальдо платіжного балансу, зберігаються резерви ЦБ
Переваги фіксованого курсу:
передбачуваність у зовнішній торгівлі
Недоліки фіксованого курсу: в умовах дефіциту виснажуються резерви ЦБ, бо для підтримки курсу ЦБ повинен проводити валютну інтервенцію.
Рис. 12.2. Міжринкова рівновага малої відкритої економіки
На графіку відображено, що основним екзогенним фактором для
внутрішньої рівноваги товарного і грошового ринків є світова процентна ставка (r*). Якщо вона підвищується, відбувається відтік капіталу з країни і спостерігається підвищення внутрішньої процентної ставки. При цьому зростає курс іноземної валюти (національна валюта девальвує), збільшується чистий експорт і крива IS зсувається вправо. У результаті встановлюється нова рівновага в точці з більш високою процентною ставкою. При зниженні світової ставки спостерігається зворотна ситуація.
При моделюванні відкритої економіки використовується інший
графік подвійної рівноваги ринків в системі координат (Y, E). Процентні ставки всередині країни та за кордоном допускаються рівними. У такому разі крива LM набуває вертикального вигляду, оскільки рівновага грошового ринку не залежить від реального курсу (Е). Крива IS має від’ємний нахил, тому що зі зростанням реального курсу національної валюти (Е) чистий експорт та реальний випуск скорочуються(рис. 12.3).
Рис. 12.3. Міжринкова рівновага відкритої економіки
залежно від валютного курсу
Графік, зображений на рис. 12.3, використовується для ілюстрації
ефективності фіскальної, монетарної та зовнішньоторговельної полтики держави.