
- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
- •3. Система національних рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
- •5. Методи обчислення ввп.
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
- •7. Загальний рівень цін. Номінальний і реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі.
- •3.Неокласична
- •10. Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги.
- •14.Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги.
- •15. Грошовий ринок. Ставка процента: види і роль у макроекономічних моделях.
- •16.Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні.
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності.
- •18.Теорія портфельного вибору.
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Cтагфляція. Аналіз кривої Філіпса.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки.
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання.
- •29. Формування доходів домогосподарств.
- •30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
- •32. Інвестиції. Чинники,що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
- •37. Роль держави в економичному кругообігу.
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.
- •39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення.
- •41.Фіскальна політика в моделях ad-as і «доходи-витрати». Фіскальна політика в моделі ad – as
- •42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45. Інструменти монетарної політики.
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики.
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія.
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки.
- •52. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •54. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
Товарний і грошовий ринки взаємозалежні. Зв'язок між ними простежується через параметри Y і r, тому що:
від Y залежить обсяг виробництва на товарному ринку і трансакционный попит на грошовому ринку;
r -ставка процента, збалансовує грошовий ринок і впливає на інвестиційний і сукупний попит на товарному ринку.
Приріст ставки процента як параметра грошового ринку в кінцевому рахунку впливає на приріст доходу Y як параметра товарного ринку. Δ r> Δ I> Δ AE> ΔY
У свою чергу зміна Y спричинить зміну рівноважної ставки процента на грошовому ринку.
∆Y→∆MDt→∆MD→∆re
Графічно значення Y і r як рівноважні стани товарного ринку представляються за допомогою кривої IS (інвестиції - заощадження ):
Кожній парі значень ставки процента r та реального доходу Y відповідає точка на кривій LM, із підвищенням рівноважної ставки доход Y також збільшується, значить крива LM має додатний нахил.
Подвійна рівновага товарного і грошового ринку визначається в точці перетинання кривих IS і LM, графік показує, що тільки при одній парі значень r і Y обидва ринки будуть урівноважені.IS - LM - модель використовується для ілюстрації впливу екзогенних чинників на рівновагу товарного і грошового ринків. IS зсувається ліворуч або праворуч на площині під впливом нецінових факторів сукупної пропозиції AS і сукупного попиту AD , немонетарних шоків, фіскальної політики держави.Зміщення LM обумовлено факторами грошового ринку (монетарними шоками, грошово-кредитною політикою держави.
Подвійна рівновага товарного і грошового ринків
Е – точка подвійної рівноваги, одночасної рівноваги як товарного,так і грошового ринку.
A- r, яка відповідає їй це є рівноважна % ставка грошового ринку, але У – не є рірвноважн.
F – не належить ні лінії IS ні лінії LM. Несе про себе інформацію про певне знач r та певне знач Y.
Щоб була рівновага: IS зміщуеться вниз та праворуч, а LM вгору та ліворуч.
37. Роль держави в економичному кругообігу.
Екон.політика-цілеспрямований вплив держави на виробництво,доходи,зайнятість,інфляцію та ін.макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей,рівня оподаткування, % ставки,державних витрат.
Необхідність втручання: монополізація в економіці, зростаюча роль суспільних товарів, посилення зовнішніх ефектів від функціонув.ринку(еколог.проблеми), загострення диференціаціі доходів(значна розбіжність між бідними та багатими), необхідність розвитку фундаментальних наук в зв’язку з НТП, необхідність захисту національних інтересів на світовому ринку.
Функції:
1.правова(прийняття державою законодавчих актів,що регламентують ек.діяльність суб’єктів)
2.стабілізаційна або регулююча(згладження ділової активності в ході ек. циклу)
3.розподільча(перерозподіл ресурсів та доходів тих галузей регіонів, які є малопривабливими для приватного сектору)
4.соціальна(соц.захист,надання соц..гарантій населенню)
Компоненти ек.політики:
1)Цільова функція (перлік цілей макроек.розвитку в порядку зменшення та важливості)
2)Перелік інструментів (фіскальна політика - податково-бюджетна; монетарна- грошово-кредитна)
3)Політика регулювання доходів(адмін..встановлення мінім.зарплатні,визнач.обсягів трансфертів)
4)Зовнішньоек. політика(регул.мит, квот,все що впливає на потоки експорту і імпорту)
5)Цінова політика(адм..встановлення цін,їх обмеження)
6)Ринкові регулятори(впливають на ціль об’єктивно без втручання держави,тобто через D і S)
7)Мультиплікатор – показує на скільки од.зміниться ціль при зміні інструмента на одну одиницю або в скільки разів зміна цілі перевищує зміну інструмента. Показує ступінь впливу інстр-та на ціль або на скільки чутливою є зміна цілі на зміну відповідного інструмента.
зміна
цілі/зміна інструмента
8)Лаг ек.політики – проміжок часу між зміною інстр-та і зміною цілі.
Лаг визнання-час,необхідний для визначення проблеми регулювання.
Лаг вирішення-час для прийняття політичного рішення.
Лаг проходження-час для проходження прийнятого рішення через державні органи,залежить від ступеня бюрократизації.
Лаг проміжний-час на вступ у дію самого інстр-та,обумовлений його природою.
Лаг впливу-час,в межах якого інстр-т впливає на ціль і доводить її до відповідних розмірів.
8)Критерій оптимальності Парето- добробут суспільства досягає максимуму,а розподіл ресурсів стає оптимальним тоді,коли будь-яка зміна цього розподілу може лише погіршити добробут хоча б одного суб’єкта ек. системи.