
- •Боротьба за владу в 1919-1920 рр. Утвердження радянської влади в Україні.
- •Причини поразки, історичне значення та уроки Української національно-демократичної революції
- •Формування культу особи Сталіна. Утвердження тоталітарної системи у 20-30-ті роки.
- •Українські землі під владою Польщі у 1920-1930 рр.
- •Закарпаття під владою Чехословаччини у 20-30 рр.
- •Наука і техніка в 20—30-ті роки. Розвиток цивільної авіації.
- •Українська національно-демократична революція. Створення Української Центральної Ради та її боротьба за автономію України.
- •Відновлення унр та її політика (1918 р. – поч. 1919 р.).
- •Західна Україна у 1918—1920 рр.
- •Західноукраїнська Народна Республіка: утворення та діяльність.
- •Зовнішня політика усрр на початку 20-х років хх ст.
- •Утворення Української Радянської Республіки. Проголошення Української срр. Запровадження політики «воєнного комунізму»
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Політика Павла Скоропадського.
- •Українська Народна Республіка
- •Політика коренізації. Розгортання українізації. Трагічні сторінки. Досягнення.
- •Українські землі під владою Румунії у 20-30 рр.
- •Голод 1921-1923 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •Штучний голодомор 1932-1933 рр. В Україні: Причини та наслідки.
- •Включення Зх. України, Пн. Буковини та Пд. Бессарабії до складу срср.
- •Урср в системі «договірної федерації». Створення срср.
- •Радянізація західноукраїнських територій в 1939-1940 рр.
- •Початок німецько-радянської війни. Український напрям у плані «Барбаросса».»
- •Основні напрями розвитку науки і техніки. Цивільна авіація України на сучасному етапі.
- •Політика коренізації. Розгортання українізації. Трагічні сторінки. Досягнення.
- •Причини поразок Червоної армії на початку німецько-радянської війни.
- •Українське питання в європейській політиці напередодні Другої світової війни.
- •Початок Другої світової війни. Її причини, наслідки та періодизація.
- •Рух опору радянській владі на західноукраїнських землях у другій половині 40-на початку 50 рр.
- •Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації.
- •Завершальний етап 2 світової війни.
- •Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки.
- •Розвиток радянсько-комуністичного підпільного та партизанського руху на окупованій території України. Діяльність оун-упа(1941-1944 рр.).
- •Особливості економічних та політичних перетворень у Зх. Областях республіки(1945-1955 рр.).
- •Україна у системі міжнародних відносин у повоєнний час(1945-1955 рр.).
- •Повоєнна відбудова народного господарства в Україні(1945-1955 р..).
- •Суперечливий характер суспільно-політичного життя(1945-1955 р..).
- •Наслідки другої світової війни і доля українського народу.
- •Проблема розвитку народного господарства в середині 50х-першій половині 60х рр.
- •Повоєнні адміністративно-територіальні зміни
- •Розвиток промисловості України в умовах неПу.
- •Розвиток аграрної сфери у сучасній Україні.
- •Колективізація сільського господарства в Україні та її наслідки.
- •Сільськогосподарське виробництво в Україні в роки неПу.
- •Перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики.
- •Духовне життя в Україні: основні тенденції і характерні ознаки
- •Перехід до директивного планування. Форсування індустріалізації.
- •Економічна реформа середини 60-х років та її згортання.
- •Згортання неПу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна.
- •Зміни у кремлівському керівництві у жовтні 1964 р. Та їх наслідки для України.
- •Хрущовська «відлига».
- •Розвиток науки і техніки. Цивільна авіація в Україні (1956-1985 рр.).
- •Посилення застійних тенденцій в соціально-економічному житті України(1956-1985 рр.).
- •Перебудова в Україні(1985-1991 рр.). Причини, суть, наслідки.
- •Спроба серпневого (1991 р.) державного заколоту в Москві та її наслідки для України.
- •Формування багатопартійності в Україні напередодні проголошення незалежності.
- •Передача Кримської області до складу урср, мотиви та правова основа.
- •Прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). Курс на утворення самостійної держави.
- •Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції 1996 р. Та її історичне значення.
- •Інтеграція України в Європейську співдружність. Участь України в діяльності ікао.
- •Зовнішня політика незалежної України.
- •Розгортання державотворчого процесу в незалежній Україні. Становлення владних структур.
- •Політичні процеси в Україні у 2004-2009 рр.
Західноукраїнська Народна Республіка: утворення та діяльність.
Восени 1918 р. внаслідок глибоких соціально-економічних, політичних, національних протиріч, загострених до краю програшем у Першій світовій війні, Австро-Угорська імперія розпалася. ЗУНР стала одним з перших державних утворень, що виникли на уламках так званої «клаптикової» Австро-Угорської імперії.
18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися представники усіх політичних українських сил краю, так звана Українська Конституанта (Установчі збори). Реалізувавши право народу на самовизначення, Конституанта проголосила себе Українською Національною Радою з повноваженням парламенту. До неї увійшли 33 українських посли до австрійського парламенту, 34 депутати до Галицького та 16 – до Буковинського крайових сеймів і по 3 представники від національно - демократичної, християнсько-суспільної і соціал-демократичної партій та студентської молоді. Головою Національної Ради було обрано Є. Петрушевича.
19 жовтня було проголошено про створення з українських територій Австро-Угорської імперії Української держави, правда, у складі монархії, з якою галицькі політики старшої генерації не наважились порвати зв'язки. Великою ілюзією провідних галицьких політиків була думка, що доля Західноукраїнської держави вирішуватиметься у Відні, до якого виїхала делегація Української Національної Ради. Вони сподівалися на легітимну передачу їм влади з ласки імператора. Тим часом у Кракові було утворено Польську ліквідаційну комісію, яка мала прибути до Львова 1 листопада, щоб перебрати владу в Галичині до рук Польщі. За цих умов гаяння часу з боку українців могло обернутися катастрофою. Тому у ніч з 31 жовтня на 1 листопада на чолі з сотником УСС Д. Вітовським влада у Львові була взята. Операція проведена блискавично і без кровопролиття. Було заарештовано намісника і міського коменданта, взяті під контроль всі державні установи, казарми й інші важливі об'єкти, над ратушею замайорів синьо-жовтий прапор. У складі українських військових сил, які перебрали владу над двохсот тисячним Львовом, було всього близько 2,5 тис. чоловік.
Ранком 1 листопада Українська Національна Рада перебрала владу у свої руки. Було видано відозву «Український народе», де говорилося про утворення незалежної Української держави, у якій «віднині народ є… господарем своєї землі».
9 листопада на засіданні Української Національної Ради було визначено назву держави Західно-українська Народна Республіка (ЗУНР). Головою (прем'єр-міністром) було обрано К. Левицького.
13 листопада УНРада прийняла «Тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської імперії».
Владу виявилось легше завоювати, ніж втримати. Польські керівні кола не змирилися з утворенням ЗУНР. Уже з перших чисел листопада на вулицях Львова розгорілись збройні сутички між українськими і польськими загонами. Бої проходили з перемінним успіхом, та у ніч на 22 листопада українські підрозділи змушені були залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а з січня 1919 р. до Станіслава. 22 січня 1919 р. у Києві на Софіївській площі було урочисто проголошено Акт про злуку ЗУНР і УНР. На жаль, справжнього об'єднання не відбулося, бо через кілька днів Директорія змушена була покинути Київ під ударами наступаючої з північного сходу Червоної армії. В той же час армія ЗУНР УГА вела бої з переважаючою у бойовій силі і техніці польською армією. 16-18 липня 1919 р. УГА перейшла р. Збруч, залишивши всю Східну Галичину під польською окупацією.
Отже, героїчна спроба українського народу здобути свободу, побудувати свою державу зазнала невдачі. Проте боротьба не була марною. За умов постійної воєнної розрухи урядові ЗУНР вдалося налагодити адміністрацію краю, забезпечити функціонування шкіл, пошти, телеграфу, залізниці і прийняти цілу низку законів: «Про тимчасову адміністрацію і організацію судів» (16 листопада 1918 р.), «Про державну мову» (15 листопада 1918 р.), «Про виконання громадських прав і обов'язків» (8 квітня 1919 р.), «Про земельну реформу» (14 квітня 1919 р.), «Закон про вибори до однопалатного сейму ЗО УНР» (16 квітня 1919 р.), «Про восьмигодинний робочий день» (12 квітня 1919 р.) тощо.
Слід погодитися з думкою історика І. Лисяка-Рудницького, що значення ЗУНР полягає в тому, що «Галичина 1918–1919 років – єдиний в новітній історії приклад українського державного правопорядку».