21. Видима частина спектру випромінення джерела світла, абсолютна та відносна видність.

Видима частина спектру з довжиною хвилі: від 380нм(фіолетова частина) до 760нм(червона частина), між ними проміжні кольори синій, зелений, жовтий, оранжевий і їх відтінки (1нм= м). Найбільш чутливі очі до жовто-зеленого випромінення (550нм).

Внаслідок виборної чутливості ока до окремих дільниць видимого спектру, випромінення однієї потужності але різної довжини хвилі, спричиняє на очі неоднаковий за інтенсивністю вплив. Найбільш чутливі наші очі до жовто–зеленого випромінення з довжиною хвилі λ = 0,55 мк, що знаходиться в середній частині видимого спектру. По мірі наближення до обох кінців спектру чутливість ока різко падає. Цю залежність характеризують величиною, що носить назву “видність”. Вона може бути абсолютною та відносною. Абсолютна видність (світлова ефективність) являє собою відношення світлового потоку до відповідної повної потужності променистого потоку ,

де V - видність; Ф – світловий потік, лм; Ф_Е – променистий потік, Вт.

Так як видність на окремих ділянках спектру різна, то використовують поняття відносної видності К_λ, що являє собою відношення видності даної довжини хвилі до максимальної

Крива відносної видності прийнята для вибору світлових величин та їх одиниць. На ній за одиницю прийнята чутливість ока до жовто–зеленого випромінення, для синього випромінення (λ = 0,46 мк) чутливість дорівнює 0,06, а для червоного (λ = 0,65 мк) – 0,107. Звідси стає зрозуміла роль кольоровості випромінення різних джерел світла.

22.Кількісні світлотехнічні величини (світловий потік, сила світла, освітленість, світимість, яскравість), їх одиниці виміру.

Видима частина спектру з довжиною хвилі:

від 380нм(фіолетова частина) до 760нм(червона частина), між ними проміжні кольори синій, зелений, жовтий, оранжевий і їх відтінки (1нм= м)

Найбільш чутливі очі до жовто-зеленого випромінення (550нм)

Залежність чутливості ока від спектру світла – ” видність ”

Абсолютна видність (світлова ефективність)

, де V-видність, Ф-світловий потік, мм, Фе- променистий потік, Вт.

Відносна видність

, де відносна видність для довжини хвилі , Vmax – максимальна видність

Світловий потік(Ф) – кількість світла, що випромінюється джерелом світла в одну секунду (потужність променистої енергії, що сприймається очима. Одиниця виміру – люмен (лм) ).

Люмен – світловий потік, який створює точкове джерело у просторовому куті 1 стерадіан силу світла 1 кандела.

Сила світла – це кутова просторова густина світлового потоку , де Ф світловий потік, рівномірно розподілений в межах тілесного кута . Одиниця виміру – кандела (кд).

Кандела – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік 1лм всередині тілесного кута в один стерадіан.

Стерадіан – тілесний кут, що опирається на площу сфери (в сфері 4 стерадіан).

Освітленість – (Е) поверхнева щільність світлового потоку.

Люка(лк) – одиниця освітленості (один люмен на 1 м кв.)

Світимість(М) – відношення світлового потоку до площі випромінюючої поверхні (S)

Одиниця світимості – люмен з м кв.

Яскравість – це густина сили світла стосовно площі проекції в заданому напрямі тіла, що випромінює (відбиває) світло.

Одиниця яскравості – кандела з квадратного метра (кд/м.кв). Яскравість освітлених поверхонь залежить від їх світлових властивостей, ступеню освітленості, від кута під яким розглядається поверхня. Світлові властивості поверхні характеризуються коефіцієнтами:

Відбиття: поглинання: ропускання: