Об’єкти баз даних. База даних може мати такі об’єкти: таблиці, запити, форми, звіти, макроси, модулі.

Створення бази даних завжди повинно починатися з розробки структури її таблиць. Таблиці – це основні об’єкти бази даних, у них зберігаються дані.

Таблиці – це об'єкт, призначений для зберігання даних у вигляді записів (рядків) і полів (стовпців).

У табличній структурі адрес даних визначається перетином рядків та стовпців. У базах даних стовпці називаються полями, а рядки – записами. Поля утворюють структуру бази даних, а записи складають інформацію, яка в ній міститься.

Стовпець таблиці реляційної бази даних називають полем, або атрибутом. Поле має ім’я, яке в певній мірі відображає назву властивості. Поле містить сукупність однотипних даних – значення однієї властивості для всієї множини об’єктів, що описуються.

Рядок таблиці реляційної бази даних називають записом, або кортежем. Запис містить значення властивостей одного елемента бази даних. Запис містить сукупність різних даних про один об’єкт БД.

Для зв’язування таблиць між собою, наприклад, з метою використання даних з однієї таблиці в іншій, слід визначити одне із полів як ключове.

Ключовим може бути поле, що не може містити однакових даних. Це може бути вже існуюче поле з унікальними даними або, якщо в БД дані у всіх полях можуть повторюватися, додаткове поле, в яке вводяться унікальні дані, наприклад порядковий номер запису. Таке поле може використовувати тип даних, який забезпечує автоматичну нумерацію записів. Ключові поля ще називають ідентифікаторами.

Запит – це об'єкт Microsoft Access, який призначений для відбору даних з таблиць, які задовольняють певним умовам, пошуку даних, виконання обчислень і подання даних БД користувачу в зручному виді .

Форма – це об'єкт Microsoft Access, в якому можна розмістити елементи управління, призначені для введення, зображення і зміни даних в полях таблиць.

Звіт – це об’єкт Microsoft Access, який дозволяє представляти визначену користувачем інформацію в певному вигляді, переглядати і роздруковувати її.

Макрос – одна або декілька макрокоманд, які можна використовувати для автоматизації конкретного завдання.

Макрокоманда – основний будівельний блок макросу; самостійна інструкція, яка може бути об’єднана з іншими макрокомандами для автоматизації виконання завдання.

Модуль – набір описів, інструкцій і процедур, збережених під одним ім'ям. У Microsoft Access є три типу модулів: форми, звіту і загальний. Модулі форм і звітів містять локальну програму для форм або звітів.

Класифікація і характеристика субд.

Для роботи з базами даних використовують спеціальні програми – системи управління базами даних (СУБД). З їх використанням користувачі створюють бази даних, виконують пошук, оновлення даних тощо.

Системи управління базами даних – це прикладні комп’ютерні програми, призначені для створення, збереження і використання баз даних.

Наприклад,

• Visual FoxPro,

• Borland Paradox,

• Borland dBase,

• MS Access.

Рис.1 Класифікація СУБД

Залежно від моделі даних, яка використовується в СУБД, їх розподіляють на ієрархічні, мережеві, реляційні, об’єктно-реляційні тощо.

Залежно від розміщення баз даних і компонентів СУБД їх розподіляють на локальні та розподілені. У локальних СУБД всі компоненти розміщено в одному комп'ютері, а у розподілених - на різних комп’ютерах локальної або глобальної мережі.

Залежно від способу доступу до бази даних СУБД розподіляють на файл-серверні, клієнт-серверні та інтегровані (вбудовані). У файл-серверних СУБД на кожному комп’ютері, який використовує спільну базу даних, встановлено повну версію СУБД. Ця СУБД копіює дані з серверу, опрацьовує їх і повертає після опрацювання на сервер. Недоліком таких СУБД є необхідність встановлювати інколи доволі дорогі повні версії програм на кожний комп’ютер, висока завантаженість мережі при передаванні даних з сервера і на сервер, необхідність в досить потужних комп’ютерах на робочих місцях клієнтів. Позитивним є невисокі вимоги до продуктивності комп'ютера, який є файл-сервером.

Найбільш широко в останні роки розвивається клієнт-серверна технологія використання баз даних. За цією технологією на сервері встановлюється серверна версія СУБД, на ньому ж, як правило, розміщена і база даних. На клієнтських комп’ютерах встановлюються тільки невеликі за обсягом і функціональністю клієнтські версії СУБД, в завдання яких входить формування запитів на опрацювання даних і виведення результату опрацювання, надісланого з сервера. Усі операції з даними здійснюються на сервері. Такі СУБД не потребують потужних клієнтських комп’ютерів і не перевантажують мережу, простіше реалізується система збереження цілісності даних, однак значно підвищуються вимоги до технічних характеристик сервера. За клієнт-серверною технологією організована робота залізничних кас продажу квитків, робота банкоматів тощо.

Інтегровані (вбудовані) СУБД використовуються як складові інших програмних продуктів, наприклад, електронних енциклопедій або словників. Ці системи не потребують окремої інсталяції, можуть мати обмежений набір функцій по управлінню базою даних, наприклад, не забезпечувати оновлення даних.