2. Можливості файлової системи ntfs по обмеженню доступу до файлів і каталогів

MFT загальна таблиця файлів) являє собою централізований каталог всіх інших файлів диска, у тому числі і себе самого. MFT поділений на записи фіксованого розміру в 1 Кбайт, і кожний запис відповідає якому-небудь файлу (у загальному значенні цього слова). Перші 16 файлів носять службовий характер і недоступні операційній системі - вони називаються метафайлами, причому найперший метафайл - сам MFT. Ці перші 16 елементів MFT - єдина частина диска, що має строго фіксоване положення. Копія цих же 16 записів зберігається в середині тому для надійності, оскільки вони дуже важливі. Інші частини MFT-файлу можуть розташовуватися, як і будь-який інший файл, у довільних місцях диска - відновити його положення можна за допомогою його самого, "зачепивши" за саму основу - за перший елемент MFT. Перші 16 файлів NTFS (метафайли) носять службовий характер; кожний з них відповідає за певний аспект роботи системи. Метафайли знаходяться в кореневому каталозі NTFS-тому. Всі вони починаються із символу імені “$”, хоча одержати яку-небудь інформацію про них стандартними засобами складно. Всі файли тому згадуються в MFT. У цій структурі зберігається вся інформація про файли, за винятком власне даних. Ім'я файлу, розмір, положення на диску окремих фрагментів і т.д. - все це зберігається у відповідному записі. Якщо для інформації не вистачає одного запису MFT, то використовується кілька записів, причому що не обов'язково йдуть підряд. Файли можуть мати не дуже великий розмір. Тоді застосовується досить вдале рішення: дані файлу зберігаються прямо в MFT, у місці, що залишилося від основних даних, у межах одного запису MFT. Файли, що займають сотні байт, звичайно не мають свого "фізичного" втілення в основній файловій області - всі дані такого файлу зберігаються в одному місці, у MFT. Файл у томі з NTFS ідентифікується так званим файловим посиланням (File Reference), що представляється як 64-розрядне число. Файлове посилання складається з номера файлу, що відповідає позиції його файлового запису в MFT, і номера послідовності.

Білет № 7

1. Основні принципи побудови операційних систем

1. принцип модульності. Під модулем розуміють функціонально закінчений елемент системи, вионаний у відповідності з прийнятими між модульними інтерфейсами. 2. Принцип функціональної вибірковості В ОС виділяється деяка важлива частина модулів, які мають постійно знаходитись в операційній памяті для більш ефективної організації обчислювального процесу. 3. Принцип генерованості ОС. Процес генерації здійснюється за допомогою спеціальної програми-генератора і відповідної вхідної мови для цієї програми.4. Принцип функціональної надлишковості. Цей принцип враховує можливість проведення однієї і тієї ж роботи різними засобами. 5. Принцип віртуалізації.. Цей принцип дозволяє представити структуру системи у вигляді певного набору планувальників процесорів і розділювачів ресурсів і використовувати єдину централізовану схему розподілу ресурсів.6. Принцип незалежності програм від зовнішніх пристроїв. Полягає в тому що зв'язок програм з конкретними пристроями виконується на рівні трансляції програм, а в період планування її виконання. 7. Принцип сумісності. Одним із аспектів сумісності є здатність ОС виконувати програми написані для інших ОС або для більш ранніх версій даної ОС.8. Принцип відкритої ОС Нарощувана ОС дозволяє використовувати не тільки можливості генерації а і вводити до складу нові модулі .9. Принцип мобільності.