48.Фізико-хімічні основи процесу горіння.

Під горінням слід розуміти складний фізико-хімічний процес окислення, який супроводжується виділенням тепла та випромінювання світла. За звичайних умов процес горіння характеризується з’єднанням горючої речовини з киснем. Тому для горіння необхідно три компоненти: 1.речовина, яка здатна горіти; 2.окислювач (кисень, кисневмісні речовини, хлор, фтор, окиси азоту); 3.джерело запалювання. В залежності від кількості кисню горіння може бути повним або неповним. При зменшенні концентрації кисню в повітрі інтенсивність горіння знижується, а при зменшенні його кількості до 10-12% горіння припиняється –неповне горіння. При надмірній кількості кисню в повітрі – повне горіння. В залежності від стану горючих систем горіння буває гомогенне і гетерогенне. При гомогенному горінні всі горючі речовини перебувають в однакових агрегатних станах, в іншому випадку – це гетерогенне горіння. В залежності від швидкості розповсюдження полум’я горіння поділяють на: - детонаційне ( тис. м/с); - вибухове (сотні м/с); - дефлеграційне (десятки м/с).

49.Спринклерні та дренчерні установки пожежегасіння

Для гасіння пожеж застосовують спринклерні та дренчерні установки, які проектуються згідно СН-75-76 «Інструкція проектування установок автоматичного пожежегасіння». Автоматична спринклерна установка являє собою мережу водопровідних труб, які обладнуються спринклерними головками на відстані 2,5-3 м одна від одної, отвори в них закриті металевими діафрагмами, а замок сплавлений легкоплавким сплавом з Тплав=72-93 або 141-182. При підвищенні температури сплав замку плавиться, діафрагма прорізається, спринклерна головка розривається і вогнище зрошується водою, яка подається під тиском. Дренчерна система відрізняється тим, що головки постійно відкриті, а вода в систему подається за допомогою клапанів, а після закінчення пожежних робіт виливається з системи через спускний клапан.

50. Які основні показники пожежної небезпеки речовин та метеріалів?

Пожежо-вибухонебезпечність виробництв визначається агрегатним станом речовин та матеріалів та їх показниками пожежовибухонебезпечності. Показники: група спалимості, темп-ра займання, темп-ра спалаху, тем-ра самозаймання, нижня та верхня концентраційні межі запалення, умови теплового самозаймання та ін. Горючість- це здатність речовини або матеріалу до горіння. Займання – це початок горіння під дією джерела запалювання. За спалимістю речовини та матеріали поділяються на три групи: горючі- речовини та матеріали, здатні до самозаймання, або займання від джерел запалювання і самостійного горіння, або тління після видалення цього джерела. Негорючі – речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються , не тліють і не обвуглюються. Важкогорючі –речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення. Тем-ра займання – це найнижча температура речовини, при якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння. Тем-ра спалаху – це найнижча температураречовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, здатні спалахувати у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння. Тем-ра самозаймання – це найнижча тем-ра горіння рідин при яких вона займається без сторонніх джерел запалювання.