
- •Поняття та мета курсу оп в галузі
- •2. Законодавча база у про оп в галузі
- •3. Які основні принципи державної політики в галузі оп?
- •4.Права громадян на оп при укладанні трудового договору та під час роботи.
- •5.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •6. Відшкодування роботодавцем шкоди працівника у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення мор. Шкоди
- •7 Охорона праці жінок та неповнолітніх
- •8 Стимулювання оп
- •9 Служба оп на підприємствах
- •10 Державний нагляд і контроль за оп в галузі
- •11 Система управління оп в галузі
- •12 Основні функції, завдання та управлінська інформація суопг
- •13 Планування роботи з оп в галузі
- •14 Загальні питання безпеки праці в галузі
- •15 Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •16 Атестація робочих місць
- •17 Методика складання карти умов праці
- •18. Основи державного соціального страхування від нещасних випадків
- •19. Які основні завдання та принципи соц. Страхування?
- •20. Суб’єкти та об’єкти страхування
- •21. Процедура страхування та реєстрація страхувальників
- •22. Управління соціальним страхуванням
- •23. Суми страхових виплат
- •24. Призначення та здійснення страхових виплат
- •25. Класифікація причин виникнення нещасних випадків
- •26 Розслідування та облік нещасних випадків
- •27. Розслідування професійних захворювань
- •28 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •29. Розслідування та облік аварій
- •30. Основні заходи попередження травматизму
- •31. Економічні наслідки травматизму
- •32. Характеристика користувачів комп’ютерів з точки зору оп
- •33. Фактори, що вплив. На функціональний стан користувачів комп’ютерів
- •34 Які особливості роботи користувачів комп*ютерів вдт з точку зору оп?
- •35. Характеристика системи “людина—комп’ютер—середовище”
- •36. Іонний склад повітря приміщення з вдт
- •37. Забруднення повітря на робочих місцях з вдт
- •38. Виробниче освітлення робочих місць з вдт
- •39 Організація і обладнання робочих місць користувачів комп’ютерів
- •40. Розслідування спеціальних нещасних випадків.
- •41. Правове забезпечення заходів з оп користувачів комп’ютерів (кк).
- •42. Електромагнітні випромінювання на робочих місцях.
- •43. Мікроклімат в приміщенні з комп’ютерами.
- •44. Пожежна профілактика в галузі.
- •45. Які основні причини виникнення пожеж.
- •46. Первинні засоби пожежегасіння
- •47.Основні засоби попередження та гасіння пожеж.
- •48.Фізико-хімічні основи процесу горіння.
- •49.Спринклерні та дренчерні установки пожежегасіння
- •50. Які основні показники пожежної небезпеки речовин та метеріалів?
30. Основні заходи попередження травматизму
Основні заходи попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі
та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення відповідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з технічної безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткування; впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про ОП; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань ОП; організація планово-попереджуваного ремонту устаткування.
31. Економічні наслідки травматизму
Виробничий травматизм та проф. захворювання на підприємствах наносять не тільки моральну, соц. і ек. втрати, які поділяються на 2 групи:1)загальнодержавні витрати – вартість потерпілих, суми пенсій по інвалідам праці, допомога членам сім’ї у випадку втрати годувальника;2)витрати та збитки виробничих підприємств—витрати по перевозі потерпілого на легку роботу при зниженні продуктивності праці, вартістю зіпсованих матеріалів, машин та обладнання, вартість провед. розслід. НВ та профзахворювань. Існує декілька методик визначення екон. збитків внаслідок травматизму і профзахворювань, однак дослідження, проведені під керівництвом профспілки дозволеним спростити розрахунки, запропонувавши формулу:Пт= П1+П2+П3 ; П1 – розмір виплат по листах непрацездатності П1= О*Д; П2= В*Д; О—сер. оплата листка непрацездатності за 1 день Д – кількість роб. днів, втрачених внаслідок травматизму П2 – вартість недоданої продукції В – сер. денний виробіток 1-го працівника П3 – витрати, як5і включають: затрати на лікув. стаціонарних хворих+ доплати, повязані з переходом на кращу роботу + витрати на підгот. кадрів + допомогу сім’ям потерпілим. Витрати, пов’язані з насл. прф. захворювань:
П3= 0,25 (О*Д+В*Д). Залежність ек. витрат підприємств від кількості НВ на цьому підприємстві, числа днів непрацездатності та ЗП травмованих через таку4 залежність: ?Е = (0,6 N + 1,3Д)*З; Кч= Т*1000/ N; Кв= Д/Т; N – сер. списк. кількість працівників Д—загальна к-сть днів непрацездатності внаслідок травматизму З—сер. денна ЗП 1-го працівника. Отже визначення ек. витрат підприємств, правильне встановлення причин виникнення нВ дозволяє своєчасно прийм. заходи по усуненню джерел непрод. витрат та покращення умов праці.