3. Розрахунок опору паропроникненню огороджувальних конструкцій із умови недопущення накопичування вологи.

Площина можливої конденсації в одношаровій конструкції огородження приймається на відстані 2/3 товщини стінки від внутрішньої поверхні огородження. У багатошаровій конструкції площа конденсації звичайно збігається із зовнішньою поверхнею утеплювача (рис.3.1).

Рис. 3.1 – Розташування площини можливої конденсації вологи

Після визначення положення площини можливої конденсації визначається величина опору паропроникненню R_пх від внутрішньої поверхні огородження до площини Х-Х.

Для огородження, яке показано на рис. 3.1б:

R_пх = R_п1 + R_п2 (3.1)

Мінімальне значення опору паропроникнення визначається за формулою:

(3.2)

де R_пзх – опір паропроникненню частини огородження, яка розміщується між зовнішньою поверхнею і площиною можливої конденсації Х-Х, .

Для трьохшарового огородження (рис. 3.1б):

(3.3)

де – середній парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря за річний період.

(3.4)

Значення парціальних тисків e₁, e₂, …e₁₂ знаходимо за нормами [3], або за таблицею А.9.

Е_х – насичуючий парціальний тиск (максимальний тиск) водяної пари у площині можливої конденсації за річний період:

(3.5)

де z₁ – число місяців, які відповідають зимовому періоду (періоду року з середньою місячною температурою нижче -5С);

z₂ – число місяців весняного та осіннього періоду (період року з середньою місячною температурою від -5С до +5С);

z₃ – число місяців літнього періоду (період року з середньою місячною температурою вище +5С).

Значення середніх місячних температур для деяких населених пунктів наведені в таблиці 1.2.

Значення визначають за таблицею 2.1 в залежності від середньої температури відповідно зимового періоду , весняного-осіннього та літнього .

Значення температур , , знаходимо за умовами:

(3.6)

(3.7)

(3.8)

де t^зим, t^в-о та t^л – середні значення температури зовнішнього повітря відповідно за зимовий, весняно-осінній та літній періоди:

; ; (3.9)

Значення температур t_i для знаходження температур зимового, весняно-осіннього та літнього періодів наведені в таблиці А.2 Додатку.

Після знаходження Е_х визначаємо за формулою (3.2) потрібне значення опору паропроникненню і порівнюємо це значення з R_пх огородження. Якщо , волога, яка конденсується в огородженні у холодний період року, випарюється на протязі теплого періоду року, тобто спеціальна пароізоляція не потрібна.

Якщо , то волога накопичується у товщі огородження у зимовий період і не встигає випаровуватись на протязі теплого періоду року. В такому разі огородження буде постійно находитись у зволоженому стані. Щоб запобігти цьому, влаштовують пароізоляційний шар. Опір паропроникненню пароізоляції знаходять із умови:

(3.10)

де R_пд – опір паропроникненню додаткового пароізоляційного шару.

За допомогою даних таблиці А.10 Додатку можна запропонувати матеріал пароізоляційного шару і після цього прийняти остаточну конструкцію огородження.