- •Зміст і основні вимоги до контрольної роботі
- •Теоретичні основи контрольної роботи «теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій»
- •1. Визначення товщини шару утеплювача
- •2. Перевірка можливості конденсації вологи у товщі огородження. Виявлення зон конденсації вологи.
- •Температурах та нормальному барометричному тиску.
- •3. Розрахунок опору паропроникненню огороджувальних конструкцій із умови недопущення накопичування вологи.
- •Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій. Приклад виконання розрахунків
- •1. Визначення товщини шару утеплювача
- •2. Перевірка можливості конденсації вологи у товщі огородження. Виявлення зон конденсації вологи.
- •3. Розрахунок опору паропроникненню огородження із умов недопущення накопичування вологи.
- •Література
- •Додаток
- •Та відносної вологості повітря у приміщенні
- •Конструкцій адміністративних та виробничих будівель
- •Пароізоляції
- •Питання до самоперевірки.
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25. Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, е-mаіl: rіo@кhаdі.Кhаrkоv.Uа
2. Перевірка можливості конденсації вологи у товщі огородження. Виявлення зон конденсації вологи.
З
теплотехнічним режимом огороджувальних
конструкцій тісно пов’язаний процес
конденсації вологи із повітря приміщення.
У залежності від значення відносної
вологості повітря
і температури
режим експлуатації приміщення може
бути сухим, нормальним, вологим і мокрим
(таблиця А.4 Додатку)
Пружність водяної пари (парціальний тиск) у внутрішньому повітрі eв залежить від температури повітря і визначається для температури за формулою
(2.1)
де - відносна вологість внутрішнього повітря, %, приймається за вихідними даними або за нормами для допустимих або оптимальних параметрів мікроклімату приміщення [2].
-
насичуючий парціальний тиск водяної
пари при температурі повітря
в середині приміщення, визначається
за таблицею 2.1 за інтерполяцією.
У
зимовий період парціальний тиск водяної
пари у зовнішньому повітрі
менший за eв
,
при цьому спостерігається дифузія пари
через огородження у бік пониження тиску.
Водяна пара, яка дифундирує через
зовнішнє огородження, може зустріти
зони огородження, температура яких буде
нижче ніж температура точки роси. В
таких випадках виникає конденсація
вологи у товщі огородження. Виявлення
присутності або відсутності конденсації
вологи в огородженні ведеться, як
правило, графоаналітичним методом К.Ф.
Фокіна. При цьому визначаються значення
температур на поверхнях шарів
огороджувальної конструкції, а потім
відповідні до цих температур значення
насичуючого парціального тиску водяної
пари Е.
Далі розраховують парціальний тиск
пари e
для границь шарів перерізу і порівнюють
значення тисків Е
і е.
Конденсації пари не буде, якщо для всіх
значень е
< Е,
а в протилежному випадку, коли е
> Е
, можлива конденсація пари (рис.2.1).
Таблиця 2. 1 - Насичуючий парціальний тиск водяної пари Е, Па при різних
Температурах та нормальному барометричному тиску.
,0С |
22 |
21 |
20 |
19 |
18 |
17 |
16 |
15 |
14 |
13 |
12 |
|
2642 |
2486 |
2337 |
2196 |
2064 |
1937 |
1817 |
1705 |
1599 |
1497 |
1403 |
Продовження таблиці 2.1
,0С |
11 |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
1312 |
1228 |
1148 |
1073 |
1001 |
935 |
872 |
813 |
759 |
704 |
657 |
Закінчення таблиці 2.1
,0С |
0 |
-1 |
- 2 |
- 3 |
-4 |
-5 |
-6 |
-7 |
-8 |
-9 |
-10 |
|
611 |
563 |
517 |
476 |
437 |
401 |
368 |
337 |
309 |
284 |
260 |
Рисунок. 2.1 - Визначення зон конденсації
пари графоаналітичним методом
К.Ф.Фокіна:
а)
конденсація не відбувається,
;
б) у товщі огороджувальної конструкції можлива конденсація пари
(заштрихована
область),
.
Температура в розрахункових перетинах огороджувальних конструкцій визначається за формулою
(2.2)
де
- температура в будь-якому перетині
огороджувальної конструкції,
;
- температура внутрішнього повітря приміщення, ;
-
температура зовнішнього повітря,
приймається рівною середній температурі
найбільш холодного місяця року (за
даними [3],або за табл.А.2 Додатку) ;
-
опір теплопередачі (термічний опір)
даного огородження,
,
визначається за розрахунком (див. п.1)
-
термічний опір внутрішньої поверхні
огороджувальної конструкції:
,
(2.3)
-
сумарний термічний опір шарів від
внутрішньої поверхні конструкції до
розглянутого перерізу.
У
будь-якому перерізі “X”
парціальний тиск водяної пари
визначається із рівняння балансу:
(2.4)
(2.5)
де
- загальний опір паропроникненню
огородження,
,
який є сумою опору паропроникненню
внутрішній поверхні
,
зовнішній поверхні
і опорів усих шарів огороджувальної
конструкції
.
Дозволяється враховувати тільки опір
паропроникненню шарів огороджуючих
конструкцій:
(2.6)
де
- коефіцієнти паропроникнення матеріалів
шарів,
,
визначаються за [1] або за таблицею А.8
Додатку.
-
cума опору паропроникненню від внутрішньої
поверхні огородження до розглянутого
перерізу
,
-
парціальний тиск водяної пари у
зовнішньому повітрі. Знаходиться за
нормами [3] або за таблицею А.9 Додатку
в залежності від середньої температури
найбільш холодного місяця року.
Для графічного визначення зони можливої конденсації вологи в товщі огороджувальної конструкції потрібно побудувати у зручному масштабі лінії розподілу температур в середині конструкції, а також лінії дійсного і максимального (насичуючого) парціального тиску водяної пари. По взаємному розташуванню ліній тиску можна судити про можливість конденсації водяної пари у товщі огороджувальної конструкції (рис.2.1).
Для
зменшення конденсації вологи у товщі
багатошарового огородження більш щільні
(більш теплопровідні ) шари з малим
значенням
слід розташовувати у внутрішній поверхні
огородження. Уникнути конденсації у
товщі огородження вдається не завжди.
Частіше приходиться орієнтуватись на
природну просушку у теплий час року.
