Білет 4

1. Розвиток серця.

Утв. з 2 парних закладок - правих і лівих. З мезенхіми виникають 2 тяжі, які перетворюються на примітивний ендокардіальний мішечок,з якого пізніше розвив. ендокард. Кожна мезенхімна трубка з прилеглими 3 листками мезодерми випинається в целом. Потовщений вісцеральний листок мезодерми назив. міоепікардіальною пластинкою. З цієї пластинки утр. 2 шари,які диференціюються в міокард та епікард.

1 стадія - просте трубчасте серце ( 17 день, трубка,що має 3 шари, з яких утворюватиметься ендокард, міокард і епікард)

2 стадія - сигмоподібне серце (серце S-подібно вигинається проти годинникової стрілки)

3 стадія - трикамерне серце (утв. міжпередсердна перегородка з овальним отвором - 4 тиждень) - серце амфібій

4 стадія - чотирикамерне серце ( утв. на 8-му тижні після утв. міжшлуночкової і аорто-легеневої перегородок)

2. X пара черепних нервів, грудні та черевні гілки, топографія, іннервація, склад волокон.

N. vagus є змішаним нервом, який інн. похідні IV-V зябрових дуг. Має:

- чутливе ядро одинокого шляху

- рухове подвійне ядро

- парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва

Нерв виходить з мозку 10-18 корінцями в заоливній борозні. З порожнини черепа виходить через яремний отвір разом з IX та XI парами ч.н. Має 2 чутливих вузли:

-верхній вузол (розміщений в межах яремного отвору

- нижній - на 1-1,5 см нижче.

За топографією виділяють 4 відділи: головний,шийний, грудний,черевний.

Від грудного відділу відходять:

• n. laryngeus recurrens - містить чутливі,рухові і парасимпатичні волокна,від нього відгалужуються rr. tracheales, rr. oesophagei, n. laryngeus inferior.

• rr. cardiaci thoracici - містять чутливі та парасимпатичні волокна.

• rr. bronchiales - містять чутливі та парасимпатичні волокна, беруть участь в утв. plexus pulmonalis.

Чревного відділ представлений переднім і зіднім блукаючими стовбурами.

Передній утв. волокнами лівого блук. нерва,є продовженням стравохідного сплетення,відходять : rr. gastrici anteriores, rr. hepatici.

Truncus vagalis posterior - утв. волокнами правого блук. нерва. Відходять: rr. gastrici posterioires, rr. coeliaci, rr. renalis.

3. Ворітна вена: притоки, топографія, значення. - 186

4. Кровопостачання та іннервація передпліччя.

Кровопостачання:

Ліктьова та променева артерії.

Променева артерія починається від плечової артерії в ліктьовій ямці. Проходить у променевій борозні передньої передпічної ділянки,переходить на тил кисті, бере участь у формуванні тильної і долонної зап’ясткових сіток,кінцевий відділ утв. глибоку долонну дугу,анастомозуючи з глибою долоною гілкою ліктьової арт.

Основні гілки:

• rr. musculares : м’язи з боку променевого краю.

• a. recurrens radialis

• a. nutricia radii

Під шиловидним відростком променевої кістки променева артерія, огинаючи латеральний край зап'ястя, переходить на тильну поверхню кисті і, прободая перший межпястний проміжок, переходить на долоню, де триває в глибоку долонну дугу, що лежить на п'ясткових кістках і міжкісткових м'язах

Ліктьва артерія починається від плечової арт., проходить у ліктьовій борозні до рівня променево-зап’ясткового суглоба,потім переходить на долоню,де утв. поверхневу долонну дугу,бере участь у форм. тильної і долонної зап’ясткових гілок.

Гілки:

• a. recurrens ulnaris

• a. nutricia ulnae

• a. interossea communis

Венозний відтік здійснюється по глибоким і поверхневим венам. Глибокі вени супроводжують артерії і мають однакові з ними найменування. Кожну артерію супроводжують дві вени. Усі глибокі вени верхньої кінцівки мають численні притоки у вигляді дрібних вен, що збирають кров від тих областей тіла, де вони проходять. Основними є vv. radialis, vv. ulnaris.

Поверхневі вени збирають кров від шкіри та підшкірної клітковини передпліччя. До них належать латеральна і медіальна підшкірні вени. Перша тильна п’ясткова вена перейшовши на передпліччя, одержує назву v. cephalica. У неї впадають підшкірні вени бічної частини руки,серединна вена ліктя і грудо-надплечова вена. В пахвовій ямці впадає в пахвову вену. Четверта тильна п’ясткова вена, одержує назву v. basilica,яка впадає в одну з плечових вен. У неї впадають підшкірні вени при середньої частини передпліччя та серединна вена ліктя.

Іннервація забезпечується довгими гілками плечового сплетення:

• чутливі волокна n. musculocutaneus утворюють n. cutaneus antebrachii,що забезп. іннервацію шкіру передньобічної поверхні передпліччя.

• n. medianus віддає численні гілки на передпліччі і іннервую усі флексори передпліччя крім flexor carpi ulnaris та глибокі згиначі прис. двох пальців.

• n. ulnaris іннервує flexor carpi ulnaris та глибокі згиначі пальців ліктьової частини,а також шкіру в ділянці 5 і половини 4 пальців.

• n. radialis віддає гілки n. cutaneus antebrachii posterior et medialis,що забезп. інн. задньоприсередньої поверхні передпліччя.

Білет 2