Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispyt.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.09 Mб
Скачать

5. Місце політичної економії в системі сучасних наук. Політична економія та обґрунтування економічної політики.

Виступаючи методологічною базою для різних економічних наук, ЕТ водночас має у повному обсязі враховувати знання, набуті ними у процесі повсякденної господарської діяльності. Тільки спираючись на знання конкретних економічних наук, а такоє на здобутки інших соціально-політичних наук (соціології, філософії, політології, права, історії тощо), ЕТ спроможна об’єктивно висвітлити суть та закономірності розвитку економічних систем.

Політична економія і обгрунтування економічної політики. Економічна політика - це сукупність науково сформульованих ідей і положень, довгострокових і найближчих завдань, цілеспря­мованих дій, з допомогою яких здійснюється керівництво економі­кою (підприємством). Тобто - це розробка й проведення в життя системи господарських заходів, скерованих на розвиток і підвищення ефективності виробництва. Економічна політика, щоб бути дійовою, не повинна бути ре­зультатом вольових, випадкових рішень окремих осіб, тих чи інших владних структур. Її зміст визначається вимогами об'єктивних економічних законів . Тому ефективність, дійовість економічної політики, а в остаточному підсумку ефективність системи управління, залежить від того, наскільки повно й чітко економічна політика відображає ці вимоги. Економічні закони, характер і механізм їх дії, вимоги вивчає політекономія. Щоб бути ефективною, економічна політика повинна спиратися на концепції, рекомендації, які розробляються політекономією.

6. Економічні потреби та інтереси як мотиваційна основа господарської діяльності. Динаміка економічних потреб та умови їх задоволення.

Потреба – нужда в чому небуть обєктивно необхідному для підтримки життєдіяльності розвитку людини, колективу, нації, суспільства. Це – внутрішній імпульс до активності ек субєкта.

Класифікація за обєктами: біологічні( Їжа одяг житло), соціальні (спілкування визнання), Духовні (творчість)

Класифікація за субєктами: 1)індивідуальні, колективні, суспільні. 2)домогосподарств підприємств держви. 3) Соц ек класів та соц ек груп.

За характером винектення : первинні і вторинні. За нагальністю задоволення: перчошергові ідругорядні.

За можливостями задоволення: насичені( мають межу задоволення), та ненасичені.

Потреби – постійні, вони – продукт розвитку суспільства, тому їх характер структура може змінюватися. Потреби мають діалектичний звязок з в-вом. В-во не тільтки задовольняє, а й створює умови для нових потреб. Взаємодія в-ва і потреб підкоряється закону зростання потреб і закону розвитку факторів в-ва.

Ек інтерес – форма вияву ек потреби, у свідомлене прагнення ек субєктів задовольнити їх, обєкивний спонукальним мотив ек діяльності. Потреба->Інтерес-> Діяльність

Субєкти ек інтересів : індивід, дом господарство, колектив, держава

Обєкти : ек блага (товари послуги інформація). За обєктами класифікуються на майнові, фінансові, інтелектуальні.

За часовою ознакою: поточні, перспективні.

За важливістю: головні, другорядні.

Субєкти ек відносин виражають спецефічні ек інтереси: 1) ек інтерес домогосподарств : максималізація корисних благ з урахуванням існуючих цін та доходів. 2) ек інтерес підприємців: максималізація прибутку, зниження витрат, підвиження конкурентноспроможності продукції. 3) ек інтерес держави : реалізація потреб суспільства вцілому.

Всі ці інтереси дуже суперечливі між собою тому спосіб їх узгождення є дуже важливим. Можна навести такі приклади:а) субординоване підпорядкування одних іцнтересів іншим, як в командно адміністративній ек: державний інтерес- колективний – особистий б) координоване узгодження різнобічних інтересів усіх субєктів : інтерес споживача( головний)- інтерес виробника – державний – інтерес споживача – як у ринковій економіці. Саме взаємодія потреб та інтересів субєктів є рушійною силою ек розвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]