Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
186.54 Кб
Скачать

Навчальний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

    Тернопіль

     ТНПУ

     2006

 

Н. А. ВАСИЛЬКІВСЬКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

Навчальний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль

ТНПУ

2006

 

ББК 74. 268.11

         В 19

 

 

Рекомендовано вченою радою

Тернопільського національного педагогічного університету

 імені Володимира Гнатюка

(протокол № 9 від 18 квітня 2006 року)

 

 

 

 

 

Рецензенти:

Захарійчук М.Д. – кандидат педагогічних наук, доцент Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка.

Златів Л.М. – кандидат педагогічних наук, доцент Рівненського державного гуманітарного університету.

Ігнатенко Н.В.  – кандидат педагогічних наук, доцент Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

 

 

         Васильківська Н.А.

В 19      Тестові завдання з методики викладання української мови:

          Навчальний посібник. – Тернопіль: ТНПУ, 2006. – 88 с.

 

 

   Посібник містить тестові завдання дворівневої складності систематичного курсу методики навчання грамоти, розвитку мовлення, класного і позакласного читання.

   Призначається для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів вищих навчальних закладів освіти. Може бути рекомендований студентам середніх педагогічних навчальних закладів.

 

 

ББК 74. 268.11

© Н.А Васильківська, 2006

 

 

 

Передмова

 

Щоб підготувати вчителя нової ґенерації, потрібне оновлення змісту і форм організації навчально-виховного процесу, зокрема удосконалення процесу контролю знань майбутніх спеціалістів.

Одним із найефективніших механізмів забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів вважається тестування.

У пропонованому посібнику структуровано зміст методики викладання української мови у формі логічних тестових завдань. Тести диференційовано за двома рівнями складності. Завдання першого і другого рівня представлені п’ятьма видами. Запитання № 1-4 є завданнями закритої форми із запропонованими відповідями, а запитання № 5 – завданням відкритої форми з вільно конструйованими відповідями.

Завдання першого рівня складності містять:

1.     Альтернативні запитання, що в них передбачено наявність двох варіантів відповіді на зразок “так –ні”.

2.     Завдання з простим множинним вибором, у яких є лише два варіанти відповідей, але складніших, ніж відповіді в альтернативних запитаннях.

3.     Завдання з множинним вибором, що мають 3-5 варіантів відповідей: а) з яких лише один є правильним; б) з яких один є неправильним (зайвим).

4.     Завдання з множинним вибором, що містить кілька варіантів відповідей, з яких треба вибрати найбільш точну.

5.     Запитання відкритого типу, які передбачають доповнити твердження (визначення) адекватним змісту поняттям.

У завданнях другого рівня складності є:

1.                 Завдання на відтворення  послідовності, у яких вимагають переструктурування елементів, розташованих у вільному порядку. Інструкцією передбачено: а) розташувати елементи в логічній послідовності; б) розташувати за ступенем складності.

2.                 Завдання на відповідність (асоціативні зв’язки), у яких передбачено встановити відповідність елементів, розміщених у різних колонках.

3.                 Завдання на розподіл, групування. У них треба проаналізувати терміни і розподілити їх на групи: а) за вказаними ознаками групування; б) за самостійно виділеними ознаками групування.

4.                 Завдання з множинним вибором, у яких передбачено: а) вказати лише правильні відповіді з пропонованих варіантів; б) вилучити неправильні відповіді «зайві» з пропонованих варіантів.

5.                 Запитання відкритого типу, які містять у собі інструкції: а) доповнити текст (фрагмент, ситуацію) адекватними змісту поняттями; б) доповнити перелік …; в) вказати різновиди … .

Тестові завдання можуть бути використані для поточної перевірки знань майбутніх педагогів, підсумкового контролю їхньої успішності, а також для самоконтролю.

Методика навчання грамоти

 

 

Тема 1. Наукові основи навчання грамоти і рівень

 

 

1.                 Із пропонованих методів навчання грамоти вкажіть основний, що усталився у вітчизняній школі.

1.     Буквоскладальний синтетичний метод.

2.     Складовий синтетичний метод.

3.     Звуковий аналітичний метод.

4.     Звуковий синтетичний метод.

5.     Звуковий аналітико-синтетичний метод.

6.     Метод цілих слів.

 

2.                 Метод навчання грамоти, що полягав у механічному зазубрюванні назв літер з наступним синтезом їх у склади, потім у слова – це:

1.     Буквоскладальний синтетичний метод.

2.     Складовий синтетичний метод.

3.     Звуковий синтетичний метод.

4.     Метод цілих слів.

 

 

3.                 Метод, відповідно до якого учні, не знаючи букв, шляхом зорового сприйняття запам’ятовували форми значної кількості слів і лише згодом розчленовували їх на букви – це:

1.     Буквоскладальний синтетичний метод.

2.     Складовий синтетичний метод.

3.     Звуковий синтетичний метод.

4.     Метод цілих слів.

 

4.                 Метод навчання грамоти, що полягає у використанні прийомів звукового аналізу і синтезу слів для підготовки учнів до читання складів і слів, а також запису останніх за допомогою літер – це:

1.     Складовий синтетичний метод.

2.     Звуковий синтетичний метод.

3.     Звуковий аналітичний метод.

4.     Звуковий аналітико-синтетичний метод.

 

 

5.                 Ким у вітчизняній школі найповніше і найпослідовніше була розроблена методика навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом?

1.     М.О.Корфом.

2.     М.Ф.Бунаковим.

3.     К.Д.Ушинським.

4.     Д.І.Тихомировим.

5.     В.П.Вахтеровим.

6.     В.О.Фрольовим.

 

6.                 Вкажіть, хто створив глибоко оригінальні за змістом та методикою підручники “Рідне слово” та “Дитячий світ” у другій половині ХІХст.

1.     О.Потебня.

2.     О.Духнович.

3.     К.Д.Ушинський.

4.     Ю.Федькович.

 

7.                 Вкажіть, хто видав перший друкований український буквар (слов’янською мовою) у Львові в 1574р.

1.     Іван Федоров.

2.     Феофан Прокопович.

3.     Тарас Шевченко.

 

8.                 Вкажіть, хто створив український буквар для дорослих – “Букварь южнорусский”.

1.     Т.Г.Шевченко.

2.     Т.Г.Лубенець.

3.     Б.Д.Грінченко.

4.     А.Савчук.

 

9.                 Вкажіть, хто запропонував метод “живих звуків” у навчанні дітей грамоти.

1.     В.П.Вахтеров.

2.     В.О.Фльоров.

3.     І.М.Шапошников.

4.     Правильної відповіді немає.

 

10.            Серед прийомів звукового аналізу вкажіть «зайве».

1.     Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові.

2.     Впізнавання і виділення із слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука.

3.     Виділення звука із слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією.

4.     Утворення складів (злиття) приголосного з усіма вивченими голосними.

5.     Зіставляння слів, які розрізняються одним звуком.

 

11.            Серед прийомів звукового синтезу вкажіть  «зайве».

1.     Утворити склад (злиття) із вказаних приголосного і голосного звуків.

2.     Утворити склад (злиття) певного приголосного з усіма вивченими голосними.

3.     До названого складу дібрати подібний, але з м’яким приголосним.

4.     Утворити сполучення певного голосного звука з різними наступними приголосними, твердими і м’якими.

5.     Впізнати певний звук у названих учителем словах, визначити його позицію.

 

12.            Серед синтетичних звукових вправ, спрямованих на утворення і злите вимовляння слів, вкажіть «зайве».

1.     До даного сполучення звуків додати на початку певний звук і назвати утворене слово.

2.     До слова додати такий звук, щоб утворилося нове слово.

3.     Утворити слово із звуків, переставивши, якщо треба, їх місцями.

4.     До поданого складу додати інший, щоб вийшло слово.

5.     Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними.