
- •1.1. Сформулювати предмет теорії імовірностей.
- •1.2. Дати означення підмножини скінченної (нескінченної), зліченої і незліченої упорядкованої та неупорядкованої множини. Навести приклад.
- •1.3. Дати означення об'єднання (або суми), перетину (або добутку) та різниці множин. Навести основні властивості цих операцій та відповідні приклади.
- •1.4. Дати означення розміщення, переставлення та сполучення. Записати формули для обчислення числа цих сполук. Пояснити зміст позначень та навести приклади.
- •1.5. Записати формулу, що пов'язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила (або принципи) суми та добутку. Навести приклади.
- •7. Дати означення подій: неможливої, достовірної, випадкової, рівноможливих, сумісних, несумісних, попарно несумісних. Навести приклади.
- •Дати означення об єднання (або суми), пертину (або добутку) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •1.9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події?
- •1.11. Сформулювати геометричне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Навести основні властивості імовірності.
- •1.12. Дати означення частоти і відносної частоти випадкової події. Сформулювати статистичне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •1.14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, умовної імовірності події, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій. Навести приклади.
- •1.15. Вивести формулу для обчислення р хоча б однієї з декількох подій, незалежних у сукупності…
- •1.16. Вивести формули повної ймовірності, Байєса…
- •1.17. Описати схему випробувань Бернуллі….
- •2.1. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної (н.В.В.) випадкових величин. Навести приклади
- •2.2 Дати означення закону та многокутника розподілу імовірносетй д.В.В. Навести приклади
- •Дати означення інтегральної та диференціальної функцій розподілу н.В.В. Довести їх основні властивості. Навести приклади з побудовою відповідних графіків.
- •Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •Сформулювати основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біномінальний; б) Пуассона; в) геометричний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •Записати основні закони розподілу н.В.В.: а)рівномірний; б)показниковй; в) нормальний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади н.В.В., розподілени за цими законами.
- •Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Сформулювати нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
- •Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а)Бернуллі; б) Чебишова. Пояснити значення цих теорем для практики
- •Сформулювати центральну граничну теорему у формі Леві-Лідеберга в усіх видах. Сформулювати інтегральну теорему Муавра-Лапласа як окремий випадок попередньої теореми.
- •3.1. Сформулювати предмет математичної статистики та її основні задачі.
- •Дати означення кумулятивних (або накопичених) частоти та відносної частоти (або частки). Пояснити їх статистичний зміст.
- •3.5. Дати означення полігону та гітограми. Навести приклади їх побудови.
- •3. 6. Дати означення: а) точкової статистичної оцінки параметра розподілу генеральної сукупності; б) незміщеної, ефективної, обгрунтованої вичерпної оцінок.
- •3. 7. Дати означення генеральної та вибіркової середніх. Якісні властивості генеральної середньої.
- •3.10. Дати означення: а) інтервальної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності; б) надійного інтервалу. Навести приклади.
- •3.13. Записати формули для обчислення кінців надійного інтервалу для оцінки середнього квадратичного відхилення нормального розподілу. Пояснити зміст позначень. Навести приклад.
- •3.18.Дати означення статистичної гіпотези, нульової та альтернативної гіпотез, помилок і-го та іі-го роду…
- •3.19. Дати означення статистичного критерію, спостережного та теоретичного значення критерію ….
- •3.20.Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію, способи знаходження однобічної та двобічних критичних областей…
Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
Математичне сподівання в.в. Х характеризує середнє значення Х із врахуванням ймовірностей його можливих значень. В практичній діяльності під математичним сподівання розуміють центр розподілу в.в.
Дисперсія характеризує розсіювання можливих значень Х відносно центру розподілу в.в.
Середнє квадратичне відхилення в. в. характеризує величину розсіювання в.в. в розмірності цієї величини.
Асиметрія характеризує симетричний чи асиметричний розподіл та право- чи лівосторонній.
Ексцес характеризує плосковерхість чи гостроверхість розподілу, порівняно з нормативним розподілом з тим же значенням дисперсії .
При графічному способі зображення закону розподілу в.в., значення в.в. імовірність якого найбільша, називають модою (М0).
Медіана (Ме)— варіанта, яка розділяє д в р за числом варіант на 2 частини
Сформулювати основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
Основні властивості мат сподівання:
Математичне сподівання постійної величини дорівнює самій постійній М(С) = С.
Постійний множник можна виносити за знак математичного сподівання М(СХ)=С*М(Х).
Математичне сподівання добутку декількох взаємно незалежних дискретних випадкових величин дорівнює добутку їх математичних сподівань, тобто М(Х1*Х2*…*Хn) = М(Х1)*М(Х2)*…*М(Хn).
Математичне сподівання суми випадкових величин дорівнює сумі їх математичних сподівань: М(Х1+Х2+…+Хn ) = М(Х1)+М(Х2)+…+М(Хn)
Основні властивості дисперсії.
Дисперсія будь-якої ДВВ Х невід’ємна
Дисперсія постійної величини С дорівнює нулеві D(X) = 0
Постійний множник С можна виносити за знак дисперсії, при цьому постійний множник треба піднести у квадрат D(СX) = С2 D(X).
Дисперсія д.в.в. Х дорівнює різниці між математичним сподіванням квадрата випадкової величини Х та квадрата її математичного сподівання. D(X) = М(Х2) – (М(Х))2.
Дисперсія алгебраїчної суми д.в.в. Х та Y дорівнює сумі їх дисперсій
.
Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біномінальний; б) Пуассона; в) геометричний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
1. Біноміальний
Х: n n-1 … k … 0
P: pn npn-1q … Ckpkqn-k … q
де pn – ймовірність появи події, яка розглядається n раз в n незалежних випробуваннях; npn-1q – визначає ймовірність появи події n – 1 раз; qn – ймовірність того, що подія не з явиться жодного разу.
2.Пуассона
Pn (k) = λke-λ/k!
де n- кількість незалежних випробувань, k- кількість появи подій у випробуваннях, np = λ.
3.Геометричний
де m - кількість появи подій у випробуваннях.
4. Гіпергеометричний
де m – випадкова величина, N, M, n – параметри гіпергеометричного розподілу.
Записати основні закони розподілу н.В.В.: а)рівномірний; б)показниковй; в) нормальний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади н.В.В., розподілени за цими законами.
Рівномірний
Величина Х розподілена рівномірно у проміжку (a,b), якщо усі її можливі значення належать цьому проміжку і щільність її імовірностей у цьому проміжку постійна, тобто
при х
(a,b),
при х
(a,b).
Величина
визначається умовою нормування Р(а<
X<b) = C(a - b) = 1
Нормальний.
Випадкову величину Х називають розподіленою нормально, якщо щільність її імовірностей має вигляд
,
де а та σ – параметри розподілу.
Показниковий.
Випадкову величину Х називають розподіленою за показниковим законом, якщо щільність її імовірностей має вигляд
при х
0;
при х<0, де λ>0 – параметр.
Показниковому розподілу задовольняють: час телефонної розмови, чс ремонту техніки, час безвідмовної роботи комп’ютер. За нього математичне сподівання та середнє квадратичне відхилення рівні.