
- •1.1. Сформулювати предмет теорії імовірностей.
- •1.2. Дати означення підмножини скінченної (нескінченної), зліченої і незліченої упорядкованої та неупорядкованої множини. Навести приклад.
- •1.3. Дати означення об'єднання (або суми), перетину (або добутку) та різниці множин. Навести основні властивості цих операцій та відповідні приклади.
- •1.4. Дати означення розміщення, переставлення та сполучення. Записати формули для обчислення числа цих сполук. Пояснити зміст позначень та навести приклади.
- •1.5. Записати формулу, що пов'язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила (або принципи) суми та добутку. Навести приклади.
- •7. Дати означення подій: неможливої, достовірної, випадкової, рівноможливих, сумісних, несумісних, попарно несумісних. Навести приклади.
- •Дати означення об єднання (або суми), пертину (або добутку) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •1.9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події?
- •1.11. Сформулювати геометричне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Навести основні властивості імовірності.
- •1.12. Дати означення частоти і відносної частоти випадкової події. Сформулювати статистичне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •1.14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, умовної імовірності події, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій. Навести приклади.
- •1.15. Вивести формулу для обчислення р хоча б однієї з декількох подій, незалежних у сукупності…
- •1.16. Вивести формули повної ймовірності, Байєса…
- •1.17. Описати схему випробувань Бернуллі….
- •2.1. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної (н.В.В.) випадкових величин. Навести приклади
- •2.2 Дати означення закону та многокутника розподілу імовірносетй д.В.В. Навести приклади
- •Дати означення інтегральної та диференціальної функцій розподілу н.В.В. Довести їх основні властивості. Навести приклади з побудовою відповідних графіків.
- •Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •Сформулювати основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біномінальний; б) Пуассона; в) геометричний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •Записати основні закони розподілу н.В.В.: а)рівномірний; б)показниковй; в) нормальний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади н.В.В., розподілени за цими законами.
- •Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Сформулювати нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
- •Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а)Бернуллі; б) Чебишова. Пояснити значення цих теорем для практики
- •Сформулювати центральну граничну теорему у формі Леві-Лідеберга в усіх видах. Сформулювати інтегральну теорему Муавра-Лапласа як окремий випадок попередньої теореми.
- •3.1. Сформулювати предмет математичної статистики та її основні задачі.
- •Дати означення кумулятивних (або накопичених) частоти та відносної частоти (або частки). Пояснити їх статистичний зміст.
- •3.5. Дати означення полігону та гітограми. Навести приклади їх побудови.
- •3. 6. Дати означення: а) точкової статистичної оцінки параметра розподілу генеральної сукупності; б) незміщеної, ефективної, обгрунтованої вичерпної оцінок.
- •3. 7. Дати означення генеральної та вибіркової середніх. Якісні властивості генеральної середньої.
- •3.10. Дати означення: а) інтервальної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності; б) надійного інтервалу. Навести приклади.
- •3.13. Записати формули для обчислення кінців надійного інтервалу для оцінки середнього квадратичного відхилення нормального розподілу. Пояснити зміст позначень. Навести приклад.
- •3.18.Дати означення статистичної гіпотези, нульової та альтернативної гіпотез, помилок і-го та іі-го роду…
- •3.19. Дати означення статистичного критерію, спостережного та теоретичного значення критерію ….
- •3.20.Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію, способи знаходження однобічної та двобічних критичних областей…
1.11. Сформулювати геометричне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Навести основні властивості імовірності.
Геометричні ймовірності – ймовірності попадання точки в область (відрізок, частина площини і т. д.).
Маємо формули: об’єм: P = v/V;
Довжина: P = l/L;
Площа: P = g/G;
Поставлена точка може опинитись у будь-якій точці відрізку L;
Ймовірність попадання точки на відрізок l пропорційна довжині цього відрізку і не залежить від його положення відносно відрізку L.
Властивості:
Р достовірної =1, Неможливої =0, Випадової: 0<Р<1
1.12. Дати означення частоти і відносної частоти випадкової події. Сформулювати статистичне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади.
Якщо при незмінних умовах випадковий експеримент проведено n разів і в m(А) випадків відбулася подія А, то число m(А) називають частотою події А.
Відносною частотою події А називається відношення кількості m випробувань, в яких подія А відбулась, до загальної кількості виконаних випробувань:
W(A)= m /n,
m – кількість випробувань, в яких подія А відбулась,
n – загальна кількість виконаних випробувань.
Приклад: Відділ технічного контролю серед 100 виробів виявив 8 нестандартних. Чому дорівнює відносна частота появи нестандартних виробів?
W(A)= m /n= 8/100=0,8.
Статистична ймовірність події: Якщо при проведенні великої кількості випадкових експериментів, у кожному з яких може відбутися або не відбутися подія А, значення відносної частоти, близької до деякого певного числа, то це число назив. імовірністю випадкової події А і позначається Р(А).
0 ≤ Р(А)
1.
Наприклад, якщо в результаті великої кількості експериментів виявилось, що відносна частота, близька до числа 0,4, то це число можна прийняти за статистичну імовірність події.
1.13. Сформулювати теореми: а) про імовірність суми двох подій; б) про імовірність суми двох несумісних подій; в) імовірність добутку двох подій; г) імовірність добутку двох незалежних подій. Сформулювати наслідки з теорем. Навести приклади.
Теорема додавання: сумою A+B двох подій A і B називають подію, яка полягає в появі події А, або події В, або обох цих подій.
Н.: якщо із рушниці зроблено два вистріли і А – попадання при першому вистрілі, В – попадання при другому вистрілі, то А+В – попадання при першому вистрілі, або при другому, або під час обох вистрілів.
Теорема додавання імовірностей двох несумісних подій. Ймовірність появи однієї із двох несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій:
P(A+B)=P(A)+P(B)
Наслідок. Імовірність появи однієї із декількох попарно несумісних подійдорівнює сумі ймовірностей цих подій:
P(A1+A2+…+An) = P(A1)+P(A2)+…+P(An)
Теорема множення: ймовірність сумісної появи двох випадкових подій А і В дорівнює добутку ймовірності події А та умовної ймовірності події В при умові, що подія А вже відбулась.
Р(А*В)=Р(А)*Р(В/А)
Н.: У деякому суспільстві 70% людей палить, 40% хворіють на рак легенів. Ймовірність того, що наудачу взята людина не палить, але має рак легенів буде подія А: Р(А)=0,3*0,4=0,12.
Наслідок:у випадку скінченної кількості незалежних випадкових подій формула має вигляд:
Р(А1*А2*....*Аn)=P(A1)*P(A2)*….*P(An)
Теорема множення імовірностей двох незалежних подій:ймовірність сумісної появи двох незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій.
Р(А*В)=Р(А)*Р(В)
Наслідок: ймовірність сумісної появи декількох подій, незалежних у сукупності, дорівнює добутку ймовірностей цих подій.