- •1.1. Сформулювати предмет теорії імовірностей.
- •1.2. Дати означення підмножини скінченної (нескінченної), зліченої і незліченої упорядкованої та неупорядкованої множини. Навести приклад.
- •1.3. Дати означення об'єднання (або суми), перетину (або добутку) та різниці множин. Навести основні властивості цих операцій та відповідні приклади.
- •1.4. Дати означення розміщення, переставлення та сполучення. Записати формули для обчислення числа цих сполук. Пояснити зміст позначень та навести приклади.
- •1.5. Записати формулу, що пов'язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила (або принципи) суми та добутку. Навести приклади.
- •7. Дати означення подій: неможливої, достовірної, випадкової, рівноможливих, сумісних, несумісних, попарно несумісних. Навести приклади.
- •Дати означення об єднання (або суми), пертину (або добутку) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •1.9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події?
- •1.11. Сформулювати геометричне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Навести основні властивості імовірності.
- •1.12. Дати означення частоти і відносної частоти випадкової події. Сформулювати статистичне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •1.14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, умовної імовірності події, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій. Навести приклади.
- •1.15. Вивести формулу для обчислення р хоча б однієї з декількох подій, незалежних у сукупності…
- •1.16. Вивести формули повної ймовірності, Байєса…
- •1.17. Описати схему випробувань Бернуллі….
- •2.1. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної (н.В.В.) випадкових величин. Навести приклади
- •2.2 Дати означення закону та многокутника розподілу імовірносетй д.В.В. Навести приклади
- •Дати означення інтегральної та диференціальної функцій розподілу н.В.В. Довести їх основні властивості. Навести приклади з побудовою відповідних графіків.
- •Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •Сформулювати основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біномінальний; б) Пуассона; в) геометричний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •Записати основні закони розподілу н.В.В.: а)рівномірний; б)показниковй; в) нормальний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади н.В.В., розподілени за цими законами.
- •Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Сформулювати нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
- •Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а)Бернуллі; б) Чебишова. Пояснити значення цих теорем для практики
- •Сформулювати центральну граничну теорему у формі Леві-Лідеберга в усіх видах. Сформулювати інтегральну теорему Муавра-Лапласа як окремий випадок попередньої теореми.
- •3.1. Сформулювати предмет математичної статистики та її основні задачі.
- •Дати означення кумулятивних (або накопичених) частоти та відносної частоти (або частки). Пояснити їх статистичний зміст.
- •3.5. Дати означення полігону та гітограми. Навести приклади їх побудови.
- •3. 6. Дати означення: а) точкової статистичної оцінки параметра розподілу генеральної сукупності; б) незміщеної, ефективної, обгрунтованої вичерпної оцінок.
- •3. 7. Дати означення генеральної та вибіркової середніх. Якісні властивості генеральної середньої.
- •3.10. Дати означення: а) інтервальної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності; б) надійного інтервалу. Навести приклади.
- •3.13. Записати формули для обчислення кінців надійного інтервалу для оцінки середнього квадратичного відхилення нормального розподілу. Пояснити зміст позначень. Навести приклад.
- •3.18.Дати означення статистичної гіпотези, нульової та альтернативної гіпотез, помилок і-го та іі-го роду…
- •3.19. Дати означення статистичного критерію, спостережного та теоретичного значення критерію ….
- •3.20.Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію, способи знаходження однобічної та двобічних критичних областей…
7. Дати означення подій: неможливої, достовірної, випадкової, рівноможливих, сумісних, несумісних, попарно несумісних. Навести приклади.
Неможлива - така подія, яка за розглянутих умов не може трапитись. ймовірність неможливої події дорівнює нулю. Наприклад, якщо в урні є лише білі кулі, то добування білої кулі з урн є достовірна подія, а добування з цієї урни кулі іншого кольору - неможлива подія. Вірогідна (достовірна) - така подія, яка за розглянутих умов обов'язково трапиться. Імовірність достовірної події дорівнює одиниці. Випадкова - подія, яка може відбутися, або не відбутися під час певного випробування. Події називаються рівноможливими, якщо немає причин стверджувати, що будь яка з них важливіша за інші. Приклад: Події - поява 1,2,3,4,5 або 6 очок при киданні шестигранного кубика - рівно можливі за умови, що центр його ваги не зміщений.Дві події називаються несумісними – якщо їх перетин є неможливою подією. А∩В=V. Дві події називаються сумісними, якщо їх перетин не є неможливою подією. А∩В≠V. Події А1, А2, ..., Аn називаються попарно несумісними, якщо кожні дві з них є несумісними. Приклад: несумісні - В результаті одного підкидання монети не може результатом бути і герб і цифра.
Вистріл =>попад або промах – повна група несумісних подій.
Дві події А і В сумісні (несумісні), якщо їх перетин є (не є)
Дати означення об єднання (або суми), пертину (або добутку) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
Об’єднанням (або сумою) подій А і В називається подія С, яка відбувається тоді і тільки тоді, коли або відбувається подія А, або відбувається подія В, або відбувається подія А і подія В одночасно. С= А+В.Перетином (або добутком) : подій А і В називається подія Д, яка відбувається тоді, і тільки тоді, коли подія А і В відбуваються одночасно. Д= А*В
Протилежними називають 2 єдино можливі події, утворюючі повну групу подій. Якщо одна з двух протилежних подій позначено через А, то іншу прийнято позначувати А’. (А) +Р(А’)=1
Приклади: Повна група подій – результатом підкидання двох монет.
1.9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події?
Для випадкових подій існує поняття «простір елементарних наслідків» (множина):
- скінченний і нескінченний;
- злічений і незлічений;
Елементарні наслідки випадкового експерименту, сума яких утворює дану подію, називаються наслідками, що сприяють появі цієї події.
Наприклад: А5:1U3U6.
Ел наслідки, що утворюють подію – такі, що сприяють. Ел наслідки, Р якого набл до 1 - сприяє
1.10. Сформулювати класичне визначення імовірності випадкової події, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Назвати основні фактори, що обмежують застосування класичного визначення імовірності.
Класичне визначення ймовірності випадкової величини: імовірність події А називається відношення число наслідків, які сприяють цій події, до загального числа всіх рівно можливих несумісних елементарних наслідків, які утворюють повну групу.
Формула має вигляд: P(A) = m/n, де m – число елементарних наслідків, які сприяють події;
n – всі можливі елементарні наслідки випробовування.
Недолік: не застосовується до випробувань з нескінченним числом наслідків.
Властивості:
Імовірність достовірної події = 1;
Імовірність неможливої події = 0;
Імовірність випадкової події є додатнім числом, що знаходиться в інтервалі [0;1].
Омеження: МБ безкінечна к-ть елементарних наслідків (вводять геометричну ймов). Іноді неможливо представити результат у вигляді сукупності ел подій. Важко вважати події рівно можливими. Кубик не симетричний, не однорідний матеріал. Симетрія => статистична ймовірність - частота
