Структура, Зміст та вимоги до оформлення магістерської роботи

Магістерська робота – це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства, при цьому студент упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність або практичну значимість.

У магістерській роботі студент має продемонструвати широку ерудицію та творчі навички, здатність критично осмислювати, узагальнювати, систематизувати наукову інформацію, оцінювати її переваги і недоліки, уміння нестандартно мислити, знаходити власне рішення, володіти та застосовувати знання про новітні тенденції з досліджуваної проблеми та методи її емпіричного вимірювання, висувати нові наукові ідеї.Обов'язковою вимогою до магістерської роботи є проведення самостійного дослідження, що є принципово новою вимогою в порівнянні з іншими видами робіт студентів.

Магістерська робота є авторським науковим дослідженням, виконаним особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису. У ній містяться елементи наукової новизни в постановці, висвітленні і вирішенні досліджуваної проблеми.

Для викладу матеріалу роботи характерні аргументованість суджень та точність приведених даних. Орієнтуючись на читачів з високою професійною підготовкою, автор включає в свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, діаграми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки.

Структура магістерської роботи уточнюється в процесі роботи й узгоджується з науковим керівником. Обсяг роботи (без додатків) – 90-110 сторінок (відповідно: вступ – до 5 стор., висновки – 3-4 стор.). Список використаних джерел складає, мінімум, 50 джерел.

Структура дипломної роботи може складатися з наступних частин:

Зразок

Вступ (3-5 стор.)

Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до________________________

(назва проблеми)

(Обсяг – приблизно 20 сторінок)

1.1.

1.2.

1.3.

Розділ 2. Показники та індикатори _______________________

(назва основної проблеми)

(Обсяг – приблизно 20 сторінок)

2.1.

2.2.

2.3.

Розділ 3. Динаміка змін у системі (наприклад, підготовки фахівців у галузі медіа-комунікацій в Україні на сучасному етапі)

3.1.

3.2.

3.3.

(Обсяг – приблизно 30 сторінок)

Розділ 4. Охорона праці в галузі

(Обсяг – приблизно 10 сторінок)

Висновки(3-5 сторінок)

Список використаних джерел

Додаток(ки)

Обсяг роботи (без списку використаних джерел і додатків) – 90-110 сторінок.

Основними етапами виконання магістерськихробіт є:

1. Вибір теми.

2. Визначення структури магістерської роботи.

3. Збір матеріалу, добір літератури з теми, підготовка й оформлення списку використаних джерел.

4. Робота над текстом магістерської роботи, підготовка першого варіанта тексту, обговорення тексту з науковим керівником.

5. Доробка тексту з урахуванням пропозицій наукового керівника.

6. Узгодження остаточного тексту з науковим керівником.

7. Одержання відгуку наукового керівника на текст магістерської роботи та зовнішньої рецензії.

8. Захист магістерської роботи.

Зміст магістерської роботи складається з наступних частин.

У вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, ступінь її розробленості; вказуються основні публікації за даною темою; формулюються мета та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, його наукова новизна і практичне значення; подаються дані щодо апробацій і публікацій з теми дослідження; стисло описується його структура.

Розділи дипломної роботи містять теоретико-методологічну, спеціально-теоретичну й емпіричну частини. Формулювання назв розділів і підрозділів мають бути чіткими, короткими і послідовно розкривати зміст роботи.

Перший, теоретико-методологічний розділ роботи являє собою опис тих загальнотеоретичних позицій, на які спирається автор. Уточнюються наукові категорії та поняття, із якими автор передбачає мати справу; визначаються логічні зв'язки, здійснюється перехід від загальних методологічних позицій до спеціальних теорій.

У другому, спеціально-теоретичному розділі роботи автор аналізує обрану проблему за допомогою концепцій та науково-категоріального апарату відповідних спеціальних та галузевих теорій медіа-комунікацій.

У третьому, емпіричному розділі роботи, як правило, дається діагностика проблемної ситуації, аналізуються процеси чи явища сфери медіа-комунікацій в їхньому кількісному вимірі та динаміці, міститься опис програми та результатів дослідження.

Кожне дослідження – власне або те, що наводиться для порівняння, необхідно представити даними про вибіркову сукупність (модель, репрезентативність, кількість опитаних), хто (який дослідник чи організація, медіа-установа, фірма) є його автором, час проведення дослідження. У разі наведення результатів дослідження, проведеного іншими дослідницькими службами (групами), важливо навести обґрунтування коректності порівнянь.

Кожен розділ дипломної роботи закінчується висновками обсягом до 1 сторінки. Вони мають бути науково обґрунтованими, самостійними, грамотно викладеними.

Загальні Висновки дипломної роботи не є механічною сумою висновків, зроблених наприкінці розділів, у них міститься те нове, істотне, що становить кінцеві результати дослідження. У висновках можуть міститися також практичні рекомендації, що випливають із проведеного дослідження.

Список використаних джерел є однією з важливих частин дипломної роботи. Він відбиває самостійну творчу роботу студента. У Списку наводяться всі першоджерела, використані під час написання дипломної роботи (у тому числі першоджерела, дослідження, інтернет-сайти, фото-, фільмо- і аудіо-теки, колекції візуального мистецтва, архівні матеріали тощо). Джерела у списку наводяться за наскрізною нумерацією. Бажано посилатися тільки на останні видання, якщо та чи інша книга витримала кілька видань. Більш ранні видання доцільно використовувати тільки в тих випадках, коли в них міститься важливий для аналізу матеріал, не включений у більш пізні видання. Дотримуватися посилань на найновіші видання важливо й при використанні законодавчих матеріалів, нормативних документів, статистичних даних, результатів соціологічних (політологічних, маркетингових тощо) досліджень, оскільки в іншому випадку вони можуть бути застарілими. Список використаних джерел не має бути дуже широким, проте не може містити менш, ніж 50 найменувань першоджерел.

Після списку літератури містяться Додатки (якщо це необхідно), у яких міститься матеріал, що уточнює, конкретизує і унаочнює основний текст роботи (фото-, відео-, аудіо- і кіно матеріали, графічні ілюстрації, постери, анімаційні ролики (до 3 хвилин), дизайн-розробки, тексти, мапи, таблиці, схеми, мультимедіа-презентації, зразки інструментарію, графіки, малюнки тощо). Зазначимо, що найбільш показові на думку автора таблиці та графіки можуть міститися і безпосередньо у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки і має свій заголовок та номер (якщо додатків два чи більше), який позначається великою латинською літерою (наприклад, Додаток А, Додаток В), а наприкінці надається їхній перелік. Слово «Додаток» (або, якщо додатків більше, «Додаток А», «Додаток В» і т.д.) друкується у правому верхньому куті.

До роботи додається анотація українською (російською) та іноземною мовою (обсяг – 1-2 сторінки). Анотація міститься наприкінці роботи.

Анотація повинна бути стислою й інформативною (1-2 стор.). У ній зазначаються:

• мета роботи;

• предмет, об'єкт дослідження;

• методи дослідження;

• значення роботи і висновки;

• обсяг роботи, кількість таблиць, ілюстрацій тощо.

Бажано, щоб основні положення магістерської роботи були представлені в наукових публікаціях автора.

Вимоги до оформлення. Робота має бути оформлена відповідно до прийнятих стандартів:

– надрукована на комп'ютері на одному боці стандартного аркуша А4 (210 х 297 мм), кегль 14пт; міжрядковий інтервал – 1,5; шрифт Times New Roman, стиль тексту – звичайний, інтервали з полями ліворуч – 3 см, праворуч –1,5 см, зверху та знизу – по 2,5 см.

Усі сторінки (включаючи додатки) мають бути пронумеровані у верхньому правому куті аркуша. Не нумерується лише титульний лист. Титульний лист оформлюється згідно з Додатком В.

Список використаних джерел оформлюється відповідно до вимог державного стандарту (див. Додаток D) і подається в алфавітному порядку (спочатку кирилицею, потім – латиницею та ін.). Бібліографічний список слід називати «Список використаних джерел». Називати такий список за допомогою слова «Бібліографія» або «Література» не можна. Якщо у роботі використано джерела, різні за походженням і характером, бажано розподіляти список на декілька підрозділів (залишаючи загальну наскрізну нумерацію). Окремо надаються списки архівних джерел, фільмотеки, аудіотеки тощо.