Дієвідмінювання дієслів

Зміна дієслів за особами, часами й числами називається дієвідмінюванням.

За тим, який приголосний звук виступає в особових закінченнях дієслів теперішнього часу, дієслова поділяються на І і ІІ дієвідміни. Практично І і ІІ дієвідміни дієслів розрізняються за закінченнями 3-ої особи множини.

До І-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-й особі множини мають закінчення -уть, -ють, тематичні голосні [е] (є) (думають, ріжуть).

До ІІ-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять, тематичні голосні [и] (ї) (варять, кричать).

Дієслова теперішнього й простого майбутнього часу доконаного виду мають однакові особові закінчення.

При дієвідмінюванні дієслів можливе чергування приголосних: стерегти - стережу (г//ж), пекти - печу (к//ч), косити - кошу (с//ш).

Перехідні та неперехідні дієслова

За своїм значенням і відношенням до інших частин мови усі дієслова поділяються на перехідні й неперехідні.

Перехідні дієслова означають дію, що переходить на інший предмет: читати листи, любити сина.

Перехідні дієслова вимагають, щоб залежний від них іменник був у формі знахідного відмінка без прийменника; у формі родового відмінка без прийменника, коли дія переходить на частину предмета; з заперечною часткою не і іменника у формі родового відмінка без прийменника (обгорнути хати, приніс води, не читав листа).

Неперехідні дієслова означають дію, яка на інший предмет не переходить (грати на скрипці).

Деякі дієслова можуть бути і перехідними (шити плаття) і неперехідними (шити на машинці).

Зворотні дієслова завжди неперехідні (дівчина усміхалась).

Категорія перехідності-неперехідності властива всім дієслівним формам: інфінітиву, особовим і родовим формам та дієприслівнику.

Стан дієлова

Категорія стану виражає відношення дії до суб'єкта і об'єкта. Дієслово є основною ланкою в реалізації граматичних відношень між суб'єктом і об'єктом дії.

У реченні дієслово виступає із значенням активної чи пасивної дії. Значення дієслівного стану (активний стан, пасивний стан) тісно пов'язане з семантикою дієслова і виявляється в його синтаксичних зв'язках з іншими словами. Наприклад: Бригада виконує план. У цьому реченні перехідне дієслово виражає значення активної дії, спрямованої на самостійний об'єкт. Однак ці логічні відношення можна передати в іншому граматичному оформленні. Наприклад: План виконується бригадою. У цьому реченні неперехідне дієслово виражає значення пасивної дії.

Категорія стану пов'язана з категорією перехідності-неперехідності. Перехідні дієслова виражають значення активної дії, а неперехідні дієслова, утворені від перехідних за допомогою частки -ся, виражають значення пасивної дії, наприклад: виконує - виконується.

У сучасній український літературній мові розрізняють такі стани дієслів: активний (або дійсний) і пасивний.

Дієслова активного (або дійсного) стану виражають активну дію суб'єкта, спрямовану на самостійний об'єкт. Це значення мають лише перехідні дієслова. Наприклад: Дівчата вгляділи кущ калини на леваді.

Граматичним показником активного стану дієслова є формальне вираження прямого об'єкта іменником у знахідному відмінку без прийменника.

Дієслова пасивного стану виражають пасивну дію суб'єкта. Наприклад: Арія виконується співаком.

Граматичним показником пасивного стану дієслова є формальне вираження непрямого об'єкта іменником.