
- •Теоретичний блок
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів, композиція мовлення.
- •Д ілове спілкування
- •Власне українська та іншомовна лексика у професійному спілкуванні. Терміни, професіоналізми, фразеологізми.
- •Багатозначні слова та контекст. Пароніми та омоніми у професійному мовленні. Фразеологізми. Синонімічний вибір слова.
- •С лова
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Номенклатурні назви в професійному мовленні. Правопис географічних назв.
- •Основні правила скорочення:
- •Правопис складних і складених географічних назв
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних домашніх завдань
- •Блок запитань і завдань самостійної роботи
- •Блок тестових і контрольних завдань і рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Теоретичний блок
- •2.1.Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні.
- •Категорія роду іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників
- •Кличний відмінок іменників
- •Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку закінчення -о, імена по батькові чоловічого роду - закінчення -у: Ірино Петрівно, Надіє Михайлівно, Степане Івановичу. Відмінювання іменників
- •Невідмінювані іменники
- •Відмінювання імен та по баькові
- •Віддієслівні іменники
- •Особливості вживання іменників у діловому стилі
- •2.2.Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні.
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості вживання прикметників у діловому мовленні
- •2.3.Особливості використання граматичних форм займенників у професійному мовленні.
- •Відмінювання займенників
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Особливості вживання займенників у діловому мовленні
- •2.4.Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •Відмінювання числівників
- •Особливості вживання числівників уділовому мовленні
- •2.5.Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Стан дієлова
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •2.6. Особливості використання граматичних форм прислівника у професійному мовленні
- •2.7.Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •2.8.Синтаксичні особливості професійних документів
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних домашніх завдань
- •Блок запитань і завдань самостійної роботи
- •Блок тестових і контрольних завдань
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Теоретичний блок
- •Класифікація документів
- •3.1.Укладання документів щодо особового складу та розпорядчих документів
- •Характеристика
- •Автобіографія
- •3.2.Укладання довідково-інформаційних документів
- •Пояснювальна записка
- •3.3.Укладання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, трудова угода, контракт)
- •3.4.Укладання обліково-фінансових документів (розписка, відомість, доручення, виробничі акти, таблиці, списки, переліки)
- •Розписка
- •Доручення
- •3.5.Укладання організаційних документів (положення, статут інструкція, правила )
- •3.6. Професійна документація медичних працівників
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних домашніх завдань
- •Блок запитань і завдань самостійної роботи
- •Блок тестових і контрольних завдань і рівень
- •1. До документів щодо особового складу належать:
- •2. Заява — це:
- •3.Наказ щодо особового складу — це:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Словник медичних термінів
- •Назви деяких анатомічних ділянок
- •Дотримуйтесь нормативних слів і висловів
- •Література
- •Теми рефератів
2.2.Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні.
Прикметник - це частина мови, що виражає постійну (статичну) ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметники можуть виражати різні ознаки: колір (блакитний, білій), розмір (великий, малий), якість (м'який, жорсткий), смак (солодкий, гіркий), матеріал (залізний, цегляний), відношення до місця (міський, прибережний), відношення до часу (денний, ранковий), відношення до простору (близький, далекий), відношення до особи (сестрин), зовнішні й внутрішні властивості (здоровий, щирий).
Залежно від того, чи безпосередньо якість предмета виражають прикметники, чи через відношення її до інших предметів, вони поділяються на два основні розряди: якісні і відносні.
Якісними називаються прикметники, що виражають ознаку безпосередньо, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою: білий - біліший - найбіліший.
Відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється більшою чи меншою мірою: вечірня прохолода. Якісні й відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які?
Серед відносних прикметників виділяються присвійні прикметники, які відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? й означають належність предмета особі чи іншій істоті: мамина хустка, лисячий слід.
Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Прикметники вживаються як у прямому значенні, так і в переносному. Частина відносних прикметників, вживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Порівняйте: золота обручка і золотий характер (гарний характер). Такі прикметники називаються відносно-якісними. Присвійні прикметники, вживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними. Порівняйте: вовча лапа і вовчий погляд (поганий, важкий погляд).
Ступені порівняння якісних прикметників
Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння – вищий і найвищий.
Прикметники, які показують, що в одному предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння.
Вищий ступень порівняння має дві форми: просту і складену.
Проста форма утворюється додаванням до твірної основи, яка береться від звичайного ступеня прикметника, суфікса -ш (-іш): довгий - довший, білий - білішій.
Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш або менш і звичайного ступеня прикметника: більш довгий, менш білий.
Вищий ступень може утворюватися зміною кореня (суплетивні прикметники): гарний - ліпший, великий - більший.
Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї якості порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння.
Найвищий ступень порівняння прикметників також має дві форми: просту й складену.
Проста форма утворюється додаванням до простої форми прикметника вищого ступеня префікса най-: найменший, найдовший.
Складена форма утворюється сполученням слів найбільш, найменш і звичайного ступеня прикметника: найбільш видовий, або слів від усіх, за всіх і прикметника у простій формі вищого ступеня: рідніший за всіх.
Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників уживаються в українській мові значно рідше, ніж прості.