Тема 7: якість товарів

Якість товару є однієї з його основних характеристик, що робить вирішальний вплив на створення споживчих переваг і формування конкурентоспроможності. Це обумовлено сутністю категорії якості.

Якість – сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені й передбачувані потреби.

Звичайно потреби виражаються через певні характеристики на основі встановлених критеріїв, які формулюються у вигляді вимог до якості.

Вимоги до якості – це вираження певних потреб або їхній переведення у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта, щоб дати можливість їхньої реалізації й перевірки.

Вимоги до якості товарів установлюються на етапах проектування й розробки, забезпечуються матеріально-технічним постачанням, розробкою й організацією виробництва, робочим і остаточним контролем, зберіганням і реалізацією. Перед реалізацією або споживанням (експлуатацією) вимоги до якості оцінюються за нормами, регламентованими стандартами, або відповідно до запитів споживачів.

У нормативних документах встановлюються вимоги до властивостей і показників, що обумовлюють якість. Тому далі ми розглянемо ці складові елементи якості.

Властивість – об'єктивна особливість продукції (або товару), що проявляється при її створенні, оцінці, зберіганні і споживанні (експлуатації). Властивості продукції можуть бути простими й складними.

При порівнянні показників якості товарів зі стандартами виявляється відповідність або невідповідність їх дійсних значень з базовим. Спираючись на результати порівняння встановлюється певна градація, класів, товарних сортів, марок продукції, що в остаточному підсумку пов'язане з ухваленням рішення про присвоєння товару певної градації якості.

Градація, клас, сорт – категорія або розряд, привласнені об'єктам, що мають ті ж самі функціональні застосування, але при цьому різні вимоги до якості.

Градація, клас, сорт відображають передбачене або встановлене розходження у вимогах до якості, які, у свою чергу, установлюють взаємозв'язок функціонального використання й витрат. Нижче наведені можливі результати зіставлення дійсних і базових показників якості – градації й класи якості.

Для ухвалення остаточного рішення про градацію якості товару необхідно порівняти дійсні й базові значення по всій номенклатурі обраних показників.

Стандартним визнається товар, що відповідає встановленим вимогам по всіх обраних показниках.

Якщо хоча б по одному з обумовлених показників виявлене невідповідність, то товару не може бути привласнена стандартна градація, а тільки знижена – нестандартна або брак.

До нестандартного відноситься товар, що не відповідає встановленим вимогам показників, але ця невідповідність не є критичною (небезпечною). Наприклад, якщо вологість хліба вище встановленої норми, то він відноситься, до нестандартного.

Брак – товар з виявленими невідповідностями показників.

Розрізняють брак, що можна усунути і той що неможливо усунути. Після усунення невідповідностей градація товару може бути змінена. Якщо усунення браку сприяло поліпшенню всіх показників до встановленої норми, то товар визнається стандартним. Наприклад, сортування партії свіжих плодів і овочів з відбраковуванням дефектних екземплярів приводить до формування нової партії стандартної продукції.

Різновидом браку, що неможливо усунути тобто товар з критичними дефектами є відходи. Відходи розрізняють на ліквідні (ті, що можуть бути реалізовані після переробки або по зниженим цінам) та неліквідні (які підлягають утилізації).

У результаті виявлення відповідності або невідповідності встановленим вимогам всі товари по призначенню можуть бути підрозділені на три класи.

До першого класу відносяться товари, придатні до використання по призначенню. Цей клас представлений стандартними товарами, які підлягають реалізації без яких-небудь обмежень.

Другий клас – товари, умовно придатні для використання по призначенню. Приналежність до нього визначається градаціями нестандартних товарів або браку з переборними дефектами. Умовно придатні товари можуть бути реалізовані за зниженими цінами або відправлені на промпереробку або на корм худобі. При їхній реалізації до споживача повинна бути доведена достовірна інформація про причини зниження якості.

Третій клас – небезпечні товари, непридатні для використання по призначенню. До нього відносяться неліквідні відходи. Ці товари не підлягають реалізації, а також поставці для промислових і кормових цілей. Вони повинні бути знищені або утилізовані з дотриманням певних правил.

В оптовій і роздрібній торгівлі переважають споживчі товари першого класу. Товари другого й третього класів повинні вчасно виявлятися при первинній і поточній оцінці якості й не допускатися до реалізації.

Сортамент товарів. Однієї з важливих завдань оцінки якості є встановлення градацій якості стандартної продукції, які представлені сортами.

Сорт – це категорія якості продукції одного найменування, але, що відрізняється від іншої категорії значеннями показників.

Сукупність сортів, що відносяться до однойменного товару, називається сортаментом. Розрізняють сортамент природний і товарний.

Одним із завдань оцінки якості товарів є виявлення невідповідностей, або дефектів.

Дефект – невиконання заданої або очікуваної вимоги, що стосується об'єкта, а також вимоги, що пред’являється до безпеки.

За ступенем значимості розрізняють дефекти критичні, значні й малозначні.

Залежно від наявності методів і засобів виявлення дефекти підрозділяються на явні, для яких передбачені методи й засоби виявлення, і приховані, для яких методи й засоби виявлення не передбачені або їхнє застосування недоцільно.

Залежно від наявності методів і засобів усунення дефекти ділять на переборні й непереборні.

Залежно від місця виникнення всі дефекти умовно підрозділяють на технологічні, передреалізаційні та післяреалізаційні.