72. Суть бюджетного контролю

Нормами чинного Бюджетного кодексу введено нормативно-правове забезпечення бюджетного контролю. Але ці норми лише частково враховують особливості контрольної діяльності органів

державної влади і органів державного фінансового контролю, рідко повторюються і лише частково розкривається сутність і механізм бюджетного контролю [1].

Недосконалість чинного законодавства і обмеженість доступу розроблення проблем бюджетного контролю породжує численні бюджетні правопорушення.

Для України сказане вище є досить важливим, адже однією із найголовніших функцій державного управління за дотриманням бюджетного законодавства є контроль за формуванням, розглядом, затвердженням та виконанням бюджетів.

Бюджетному контролю присвячені праці таких російських та українських вчених, як В. Андрущенка, О. Барановського, С. Булгакової, Л. Гончаренко, І. Дрозд, А. Єпіфанова, Є. Калюги, І. Стефанюка, В. Шевчука, В. Феодосова, І. Чумакової та ін.

Про те ця важлива з практичного погляду і складна в теоретичному плані проблема потребує продовження розпочатих досліджень у частині недостатньо висвітлених аспектів, адже в більшості випадків основна увага приділялась державному фінансовому контролі, не виділяючи бюджетного контролю.

Тому в умовах бюджетного процесу проблеми організаційно правового забезпечення бюджетного контролю та інших проблем і невирішених питань потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження на підставі чинного законодавства, накопиченого досвіду є аналіз складових сучасної концепції державного бюджетного контролю та визначення причини недосконалості, що впливають на якість бюджетного контролю та визначити шляхи їх розв’язання.

Для визначення сутності та призначення бюджетного контролю, необхідно спочатку розглянути саме поняття бюджетного контролю. Адже в літературі, це поняття трактується по-різному.

Наприклад, О. Гетманець зазначає, що бюджетний контроль – багатопланове і комплексне явище, яке можна розглядати з різних позицій: функція держави щодо пошуку ефективних механізмів організації важливих ланок публічних фінансів – бюджетів; механізм забезпечення законності й правопорядку в бюджетній сфері та іншій [3].

У бюджетному процесі на особливості здійснення фінансового контролю впливають проблеми визначення методологічних засад бюджетного контролю.

Зміст контрольної діяльності залежить від методів (способів) здійснення бюджетного контролю. Бюджетним Кодексом визначено такі методи, як перевірка, оцінка, вивчення, ревізія, розслідування та аудит [1]. Проте термін „розслідування” у практиці більше застосовується правоохоронними органами, тому до методів бюджетного контролю його не обов'язково відносити.

Міністерство фінансів України, як орган управління бюджетною сферою, здійснює державний бюджетний контроль.

В більшості випадків бюджетний контроль можна розглядати як:

- функцію управління державою і бюджетним процесом;

- окрему контрольну діяльність конкретно уповноважених осіб.

За стадіями здійснення бюджетного процесу та функціями учасників бюджетного процесу поділяються завдання бюджетного контролю.

Найобгрунтованішими завданнями бюджетного процесу є:

- уникнення прийняттю рішень, які призводять до бюджетних правопорушень;

- уникнення здійснення бюджетних правопорушень;

- виявлення і застосування заходів для припинення бюджетних правопорушень, а також вжиття заходів щодо бюджетних порушників;

- розробка обґрунтованих пропозицій, щодо удосконалення бюджетного законодавства.

Значна частина вчених вважає, що бюджетний контроль ґрунтується на принципах: об'єктивності, неупередженості, повноти, єдності, гласності та відповідальності.

Визначаючи методи впливу контролюючих суб'єктів у бюджетному процесі враховуються такі особливості його організації, як:

- специфічна сфера дії контрольної функції держави, адже бюджетний процес відбувається на різних стадіях;

- особливості бюджетного контролю залежать від методів його здійснення [4].

Забезпечення контрольної діяльності кадрами, приміщенням, фінансовими ресурсами являється матеріально-технічним забезпеченням бюджетного контролю. А налагодження необхідної інфраструктури та впровадження нових досліджень – науково-інформаційне забезпечення бюджетного контролю.

Контроль можна розглядати, як зовнішній так і внутрішній, це пов’язано з урахуванням зв’язків контролюючих суб’єктів у бюджетному процесі.

У світовій практиці стандарти державного фінансового контролю розробляються вищим органом державного фінансового контролю – Комітетом з аудиторських стандартів Міжнародної організації вищих контрольних органів і рекомендується до застосування органами контролю розвинутих країн тим впливом, яким вони співвідносяться з законодавством цих країн [2].

Потрібно чітко визначити об’єкт і предмет контролю, що зазвичай залишається поза увагою законодавця, для розробки Стандартів державного бюджетного контролю.

Отже, дослідження показують про залежність ефективності бюджетного контролю від правового забезпечення. І тому розробка концепції бюджетного контролю повинна спиратись на нормативне забезпечення і в подальшому вдосконалюватися, адже недоліки призводять до нестабільності бюджетного процесу, і навіть беззбитковості у використання коштів бюджету.

А правове забезпечення засад бюджетного контролю вимагає наступного: визначення його сутності та видів, визначення методів, визначення суб'єктів загального і спеціального бюджетного контролю, а також розмежування їх обов'язків.

Необхідно для чіткої класифікації віднести попередній поточний і наступний контроль до форм бюджетного контролю, а до методів – бюджетну експертизу, інспектування і бюджетний моніторинг. І наведені пропозиції необхідно закріпити певним законом, прийняття якого є нагальною потребою сьогодення.