- •1. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •2. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •3. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •4. Структура відкритої інформаційної мережі. Стандарт 7498 iso.
- •5. Принципи організації середовища зв’язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •6. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •8. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •9. Середовища передавання у комп’ютерних мережах.
- •10. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •11. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •12. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв’язку.
- •13. Форми передавання даних у км. Синхронне та асинхронне передавання .
- •14. Методи цифрового кодування.
- •15. Протоколи фізичного рівня. Протоколи ecma-80 та ecma-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією.
- •16. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти ieee-802.
- •17. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •18. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •19. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •20. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •21. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •22. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •23. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •25. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •26. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •27. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія Direct pc.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip.
14. Методи цифрового кодування.
Найвживаніші методи кодування або коди це:
Код RZ з поверненням до нуля: це код з автоналаштуванням (синхросигнал виділяють з самого сигналу). 1-ці відповідає від'ємне значення сигналу, а 0 - додатне. Логічне значення читається у напрямі повернення до 0 в середині бітового інтервалу. Має 3 рівні сигналу. Застосовують у волоконно-оптичних лініях.
Коди NRZ (неповернення до нуля) та NRZI (неповернення до нуля обернений) : код NRZ має 2 рівні сигналу: 1-ці відповідає високий рівень, а 0 - низький; для коду NRZI навпаки. Код простий, але не вирішує проблеми синхронізації передавача і приймача. Застосовують при асинхронному передаванні.
Манчестерський код: має 2 рівні сигналу, що сприяє завадостійкості; менші вимоги до якості обладнання. Використовують у мережах Ethernet 10 Ваsе.
Код МLТ-3 (багаторівнева передача): три рівні сигналів. Зміна сигналу відбувається на початку передавання біта. Якщо передається 0, то зміни нема, якщо 1, то відбувається зміна рівня сигналу на наступний. Неможливе синхронізування, але такий сигнал створює менше завад.
Код 4В5В : використовують як додаток до інших методів. До кожних чотирьох бітів додають п'ятий. З 32 комбінацій 5-бітового коду є 16 інформаційних, деякі службові та заборонені комбінації. Заборонені, нп, усі комбінації, в яких є три та більше нулів. Виявлення такої комбінації - сигнал про помилку. Відсутність довгих нульових послідовностей полегшує синхронізування.
Код РАМ-5 : для кодування комбінації з двох бітів. Чотирьом можливим комбінаціям (00,01,10,11) відповідає певний рівень сигналу. П'яте значення є надлишковим, говорить про помилку. Застосовують для передавання в 1000 Ваsе-ТХ паралельно по чотирьох парах.
15. Протоколи фізичного рівня. Протоколи ecma-80 та ecma-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією.
За стандартом 7498 ISО середовище зв'язку відкритих систем розділено на 7 рівнів.
Фізичний (1 рівень) - призначений для спряження систем з фізичним середовищем. Протоколи фізичного рівня визначають механічні, електричні, функційні та процедурні характеристики, які описують доступ до фізичних сполучень.
Стандарти фізичного рівня різні. НП, для глобальних мереж та ЛМ з багатьма вузлами на фізичному рівні використовують протоколи Х.21, Х.25, які забезпечують реалізацію інтерфейсів кінцевої апаратури передавання даних і апаратури передавання даних. Роботи зі стандартизації протоколів ведуться також асоціацією ЕСМА, якою прийняті стандарти ЕСМА-80, 81, 82 для локальних мереж типу Ethernet та стандарти ЕСМА-89, 90 по методу передачі маркера.
До сервісів фізичного рівня відносять: передавання блоків даних; автоузгодження швидкості передавання; індикація спотворень під час передавання (відбувається прослуховування каналу і повідомлення про наявність спотворень); контроль часу передавання кадру, який виконують для усунення збоїв, спричинених появою необмеженої послідовності бітів. Для цього фізичний рівень перериває передавання, якщо воно триває понад 150 мс.
За порядком організації передавання на фізичному рівні визначають моноканали та мережі з ретрансляцією. Моноканал – це така мережа, у якій фізичне середовище забезпечує одночасне передавання блоків даних усім приєднаним абонентам. А у мережах з ретрансляцією блоки даних приймаються в проміжних вузлах, а потім знову передаються.