12. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв’язку.

Ланка, або канал передавання - це сукупність програмно-технічних засобів та фізичного середовища передавання, призначених для передавання сигналу даних. Ланка складається з: 1. фізичного середовища передавання та роз'єднувачів (фізичного каналу); 2. пристроїв спряження - засобів перетворення цифрових даних, які виробляє комп'ютер, у сигнал даних та навпаки; засоби керування ланкою даних.

Є різні типи каналів. НП, у США канал Т3 має перепускну здатність 45 Мбіт/с. У Європі йому відповідає канал Е3 з перепускною здатністю 35 Мбіт/с.

Типи передавання: симплексне - передавання в одному напрямі; напівдуплексне - передавання по черзі в прямому та зворотному напрямах; дуплексне - одночасно в прямому та зворотному напрямах.

Пристрій спряження виконує кодування (декодування) та модуляцію (демодуляцію). Кодування – це перетворення цифровою коду, що надходить від комп'ютера, для зручності передавання, збільшення швидкості, зменшення електромагнітного випромінювання.

Модуляція - процес переходу від кодового сигналу до сигналу даних. Є 2 види. При модуляції гармонічних коливань носіями є гармонічні коливання струму або напруги. У комп'ютерних мережах використовують фазову або частотну. В імпульсній модуляції носієм є послідовність імпульсів. Розрізняють амплітудно-імпульсну, широтно-імпульсну, фазово-імпульсну та частотно-імпульсну модуляції. Для передавання даних магістральними телефонними каналами застосовують імпульсно-кодову модуляцію.

Для передавання даних використовують модеми, адаптери, лінійні контролери.

На фізичний канал передавання впливають завади. НП, природне та штучне електромагнітне випромінювання створює завади: спотворює сигнал, призводить до зменшення швидкості. Є завади регулярні (можна повністю поновити початковий сигнал), флуктуаційні (накладання великої кількості завад з різних джерел), імпульсні (коли завада створює імпульс, амплітуда якого наближена до величини сигналу, що передається). З впливом завад борються на фізичному та канальному рівнях протоколу, у тому числі засобами керування каналом передавання даних.

13. Форми передавання даних у км. Синхронне та асинхронне передавання .

Передавання цифрових даних відбувається послідовно бітами. Фізично біти передаються у вигляді сигналів. Є 2 типи - аналогові та цифрові. Під час роботи з аналоговими сигналами використовують модульований сигнал синусоїдного вигляду, а для роботи з цифровими - дво- або n-рівневий (дискретний) сигнал. Аналогові сигнали менш чутливі до спотворень та загасання, але потребують апаратури для модуляції та демодуляції.

Вузькосмугове передавання є цифровим; передавання та приймання відбуваються одночасно, задіяна вся смуга перепускання кабелю. Для підсилення застосовують повторювачі.

Широкосмугове передавання є аналоговим. Смуга перепускання каналу поділена на окремі діапазони частот, які використовують різні канали. Для поновлення сигналу застосовують підсилювачі.

Для розпізнавання моментів закінчення та початку логічних сигналів використовують синхронізацію.

При синхронному передаванні виділяється спеціальна лінія, якою передається сигнал тактової частоти - синхросигнал. У скрученій парі або коаксіальному кабелі такою лінією є другий дріт. Синхронним передавання може бути і без окремої лінії. Тоді синхросигнал передається разом з даними, а також у проміжках між їхнім передаванням.

Якщо ж у проміжках між передаванням даних синхросигнал не передається, то таке передавання називають асинхронним, або з автоналаштуванням. За низьких швидкостей ефективнішим є асинхронне передавання, за високих - синхронне.