5. Принципи організації середовища зв’язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.

Структуру середовища зв'язку відкритих систем визначає стандарт 7498 ISO. Організовуючи його, треба дотримуватися ієрархічного підходу і таких принципів: 1. Функція передавання дуже складна, тому треба розділити її на рівні. 2. Кожен рівень виконує конкретний скінченний набір завдань. 3. Межі між рівнями проводять так, щоб обмін був мінімальним. 4. Рівні описують так, щоб зміна одного рівня не спричинювала зміни інших.

Для локалізації функцій на кожному рівні використовують поняття об'єкта рівня. Підсистема N-рівня може складатися з одного або кількох об'єктів. Між об'єктами одного рівня N у різних реальних системах налагоджується N-сполучення. Крім верхнього, кожен N-рівень забезпечує для вищого суміжного з ним N+1-рівня N-послуги. Сукупність послуг N-рівня називають N-сервісом. Якщо якийсь N-об'єкт не може надати послуги N+1-об'єктові, він викликає інші N-об'єкти для допомоги, використовуючи сервіс N-1-рівня. Взаємозв'язок між об'єктами одного N-рівня відбувається за допомогою N-протоколів.

Об'єкти суміжних рівнів в одній системі взаємодіють один з одним через спільну межу, яку називають інтерфейсом.

Головні функції протоколу N-рівня: вибір протоколу, налаштування та розірвання сполучень, мультиплексування (кілька N+1-сполучень використовують одне N-сполучення) та розщеплення сполучень (одне N+1-сполучення використовує кілька N-сполучень), передавання даних, керування потоком даних, сегментування, блокування, зчеплення даних, організація послідовності, захист від помилок, маршрутизація, селекція інформації (відбирання з блоків, які проходять через канал, тих, що мають певну адресу).

6. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.

За стандартом 7498 ISО середовище зв'язку відкритих систем розділено на 7 рівнів: прикладний, відображення, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний, фізичний.

Рівні 7-5 орієнтовані на обслуговування прикладних процесів, а 4-1 - на надійне передавання даних.

Прикладний - забезпечує різні форми взаємодії прикладних процесів, розміщених у різних системах: керування терміналами, діалогом, файлами, задачами, системою; забезпечення цілісності.

Відображення - відображає та перетворює дані, якими обмінюються прикладні процеси. Протоколи виконують вибір потрібної форми відображення даних; перетворення даних (кодів, форматів); шифрування інформації.

Сеансовий - організовує діалогові сеанси між прикладними процесами.

Транспортний - надає прикладним об'єктам наскрізне сполучення через усі фізичні засоби мережі, дає змогу вибрати певний клас сервісу, поновлює блоки даних, втрачені на 1-3 рівнях. У випадку відмови сполучення на мережевому рівні налагоджує інше мережеве сполучення. Виконує мультиплексування та роз'єднання сполучень, пріоритетне передавання блоків, оптимізує параметри передавання.

Мережевий - виконує прокладання сполучень між системами та реалізується маршрутизація інформації.

Канальний - призначений для передавання блоків даних через одне фізичне сполучення; відбувається селекція інформації - відбір серед усіх прийнятих блоків тільки тих, які адресовані конкретній системі.

Фізичний - призначений для спряження систем з фізичним середовищем. Визначає механічні, електричні, функційні та процедурні характеристики, які описують доступ до фізичних сполучень. Через одне фізичне сполучення можуть передавати інформацію кілька канальних об'єктів або одне канальне сполучення можуть обслуговувати кілька фізичних. Є два типи фізичних сполучень: двопунктове - сполучення між двома станціями; багатопунктове - між трьома і більше станціями. На фізичному рівні відбувається прослуховування багатопунктового сполучення для визначення наявності передавання, зіткнення кадрів та ін.

7. Дво- та багатопунктове сполучення.

Комунікаційна мережа - це сукупність вузлів та каналів зв'язку, які їх сполучають. Вузли мережі - для опрацювання та збереження даних. Канали зв'язку - для передавання. Комп'ютери сполучаються каналами зв'язку по-різному.

Спосіб сполучення комп'ютерів каналами зв'язку називають методом комутації. При комутації з використанням призначених каналів зв'язку між комп'ютерами налаштовують постійний канал зв'язку з фіксованою швидкістю передавання та смугою перепускання. Призначені канали можна встановити за дво- або багатопунктовою схемою.

• Двопунктове - це сполучення призначеним каналом двох комп'ютерів. Використовують у локальних і глобальних КМ для передавання великих обсягів даних.

• Багатопунктове - це сполучення трьох або більше комп'ютерів призначеним каналом. Сам канал експлуатують у режимі розподілу. Ефективність використання більша, ніж двопунктового. Багатопунктове застосовують тільки в локальних КМ, потребує спеціальних засобів керування розподілом каналу.