- •1. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •2. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •3. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •4. Структура відкритої інформаційної мережі. Стандарт 7498 iso.
- •5. Принципи організації середовища зв’язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •6. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •8. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •9. Середовища передавання у комп’ютерних мережах.
- •10. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •11. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •12. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв’язку.
- •13. Форми передавання даних у км. Синхронне та асинхронне передавання .
- •14. Методи цифрового кодування.
- •15. Протоколи фізичного рівня. Протоколи ecma-80 та ecma-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією.
- •16. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти ieee-802.
- •17. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •18. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •19. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •20. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •21. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •22. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •23. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •25. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •26. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •27. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія Direct pc.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip.
3. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
Комп'ютерні мережі класифікують за такими ознаками: географічна площа – це локальні, регіональні, глобальні мережі; сфера застосування - офісні, промислові, побутові мережі; комплекс архітектурних вирішень, що виражено у фірмовій назві – Ethernet, Token Ring, Arcnet; топологія - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна, повнозв'язна мережі; фізичне середовище передавання - мережа з симетричним, коаксіальним, волоконно-оптичним кабелем, інфрачервоним, мікрохвильовим каналом, скрученою парою; метод доступу до фізичного середовища - мережі з опитуванням, маркерним доступом, суперництвом, уставлянням регістра; набір протоколів - мережі ТСР/ІР, SРХ/ІРХ.
Щоб розподілені системи могли нормально працювати, усі складові частини повинні працювати за однаковими правилами. Для цього існує стандартизація.
Стандарти є міжнародними, національними (регіональними), ініціативними (розроблені групами виробників обладнання).
1957 – створено Міжнародний консультативний комітет з телеграфії та телефонії. 1993 - його реорганізовують в Міжнародний телекомунікаційний союз (МТС). Стандарти МТС поділяють на серії. Кожна серія присвячена конкретній темі і позначена латинською літерою. НП, V - стандарти передавання по телефонних каналах, X - стандарти мереж передавання даних. Позначають S.NNN, де S - літера серії, а NNN- номер стандарту. НП: Х.21, V.42.
1977 - при Міжнародній організації зі стандартизації ISO організовано технічний комітет 97, розробляє стандарти для опрацювання інформації на ЕОМ, які позначаються NNNN ISO, де NNNN - номер стандарту. НП: 7498 ISO.
Комісія з питань діяльності Internet розробляє питання стандартизації діяльності Internet.
Коли з’являється нова технологія, зацікавлені фірми об'єднуються для розробки та узгодження її стандартів. Потім їх пропонують для затвердження Міжнародній організації зі стандартизації. НП: форум АТМ.
Багато випускають спільно ISO та ІЕС (Міжнародна електротехнічна комісія). Такі стандарти позначають ISO/ІЕС NNNN, нп: ISO/ІЕС 11801.
Інші організації, що розробляють стандарти: Інститут інженерів електроніків та електротехніків (нп, стандарт ІЕЕЕ-802.6), Європейська асоціація виробників комп'ютерів (нп, стандарт ЕСМА 72, ЕСМА 81), Асоціація електронної промисловості, Американський національний інститут стандартів.
4. Структура відкритої інформаційної мережі. Стандарт 7498 iso.
У структурі відкритої інформаційної мережі можна виділити такі поняття:
Реальна система - це сукупність одного або кількох комп’ютерів, програмного забезпечення, периферійного обладнання, терміналів, яка опрацьовує та передає інформацію.
Реальна остаточна система - система, яка виконує в мережі функцію станції даних, тобто є джерелом або споживачем інформації.
Відкрита система - це система, яка побудована та діє з дотриманням вимог міжнародних стандартів. Її можна показати у вигляді малюнку – до комунікаційної системи приєднано кілька абонентських систем.
Комунікаційна система - це реальна відкрита система, яка забезпечує обмін даними між абонентськими системами у відкритій інформаційній системі. Абонентська система - це реальна відкрита система, яка є постачальником або споживачем ресурсів мережі, забезпечує доступ до них користувачів і керує взаємозв'язком відкритих систем.
Ініціаторами та учасниками обміну інформацією в абонентських системах є прикладні процеси, які опрацьовують інформацію для визначених потреб. Прикладами прикладних процесів є дії оператора за терміналом, програма доступу до бази даних. Зв'язок між прикладними процесами реалізують за допомогою середовища передавання даних - це сукупність ліній передавання даних. Структуру середовища зв'язку відкритих систем визначає стандарт 7498 IS0. За цим стандартом процес обробки даних під час передавання їх у сеансі зв’язку відкритих систем поділений на 7 рівнів: прикладний, відображення, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний, фізичний.
