Держави, що існували на території сучасної України

Зародження державності на території сучасної Ук­раїни сягає у глибоку давнину. Межиріччя Дніпра і Дністра — батьківщина однієї з найдавніших землеробсь­ких цивілізацій, сліди якої збереглися в трипільській культурі.

У першому тисячоріччі до нашої ери у Північному Причорномор'ї і Приазов'ї склалися Скіфська держава, античні (грецькі, потім римські) міста-держави Ольвія, Херсонес, Тира, Боспорське царство, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство.

У XI ст. через послаблення Золотої Орди українські землі були захоплені й інкорпоровані до складу Польського королівства і Великого князівства Литовського, самостійний політичний розвиток українського народу перервався. У XVI ст. Польща і Литва об'єдналися, ство­ривши своєрідну федеративну державу — Річ Посполиту, у складі якої українські землі перебували під владою польської адміністрації.

В середині XVII ст. як наслідок Визвольної війни ук­раїнського народу під керівництвом Богдана Хмельниць­кого було створено Українську Казацько-гетьманську державу. Суверенна у внутрішніх і частково у зовнішніх правах, у 1654 році вона увійшла до складу Московської держави за умови збереження автономії. Протягом другої половини ХУП-ХУШ ст. автономні права України поступово обмежувалися царським урядом. Ліквідація Запорізької Січі, гетьманства, полково-сотенного ладу, влас­ного війська в другій половині XVIII ст. призвели до втра­ти автономії. У зв'язку з розподілом Речі Посполитої і початком розпаду Османської імперії західні українські землі увійшли до складу імперії Габсбургів (з 1806 р. — Австрійська, а з 1867р. — Австро-Угорська імперія).

Відродження національної української держави поча­лося в 1917 р. після Лютневої революції в Росії. У листопаді 1917 р. III Уні­версал Центральної Ради проголосив створення Україн­ської Народної Республіки. Однак внаслідок внутрішніх та зовнішніх причин зберегти незалежність не вдалося. За короткий період часу на території України існували Українська держава (гетьманат) Скоропадського, Директорія під проводом Винниченка та Петлюри.

Розпад Австро-Угорської імперії і створення на її те­риторії національних держав торкнулося і західноук­раїнських земель, де в листопаді 1918 р. була проголо­шена Західно-Українська Народна Республіка. У січні 1919 р. відроджена після антигетьманського повстання УНР і ЗУНР об'єдналися, хоча і в значній мірі формаль­но, у єдину Українську Народну Республіку.

Всеукраїнський з'їзд Рад проголосив встановлення Ра­дянської влади в Україні, а в березні 1919 р. була прийнята перша Конституція Української Соціалістичної радянської Республіки. Надалі УСРР увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Радянсь­ка форма держави проіснувала в Україні аж до початку відродження суверенітету і незалежності України в 1990-1991 рр.

Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. започаткувала відродження державності українського народу. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України проголосила незалежність України. Найважли­вішою віхою на шляху становлення української держав­ності стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції, яка закріпила республіканську форму правління, унітарну форму державного устрою, демократичний державний режим в Україні.