
§ 4. Державний лад
1. Форма держави
Форма держави – спосіб організації і здійснення державної влади.
Елементами форми держави є: форма правління, форма державного устрою, форма державного режиму. Класифікація:
за формою правління – монархічні та республіканські ;
за формою державного устрою – унітарні, федеративні та конфедеративні;
за формою державного режиму – демократичні, авторитарні та тоталітарні.
1.1. Форма правління
Форма правління — це організація, порядок створення і взаємодії вищих органів державної влади. Розрізняють два різновиди форми правління — монархію і республіку. Нині у світі існує майже 140 республік і З0 монархій.
Монархія — це така форма правління, за якої главою держави є особа, що отримує і передає свою посаду і титул, як правило, у спадок і довічно. Ознаки монархії:
влада голови держави (імператора, царя, короля, великого герцога, еміра, султана) існує історично і не делегується йому народом;
влада монарха здійснюється безстроково (довічно) і передається, як правило, у спадок;
монарх не відповідає за ухвалені ним політичні рішення.
На цей час у світі існує близько З0 монархій. Їх різновиди:
абсолютна монархія (Бахрейн, Кувейт, Оман, Саудівська Аравія). У руках монарха зосереджена вся повнота влади. В чистому вигляді зараз таких монархій немає: у більшості випадків вони хоча б формально мають конституцію і парламент;
дуалістична монархія (Бутан, Бруней, Тонга). Влада поділяється між парламентом і монархом. Парламент приймає закони, але в монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підпорядковується йому і відповідає тільки перед ним;
3) парламентарна монархія (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Малайзія, Нідерланди, Норвегія, Таїланд, Швеція, Японія). Монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною фактично не бере. У парламентарній монархії глава держави або не має права вето щодо законопроектів (наприклад, у Японії), або фактично не застосовує вето (наприклад, у Великобританії). Головна відмітна риса парламентарної монархії — формування уряду парламентом і відповідальність уряду перед ним.
Низка монархій займає проміжне положення між дуалістичними і парламентарними (Йорданія, Марокко, Непал).
Нині у світі існує майже 140 республік. Республіка — це така форма правління, за якої верховна влада здійснюється представницькими органами, що обираються населенням на певний строк. Республіка має такі ознаки:
влада глави держави і вищих державних органів делегується їм народом;
повноваження глави держави обмежені визначеним строком;
глава держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.
Більшість сучасних держав — республіки. Різновиди республік:
президентська (Бразилія, Грузія, Мексика, США). Президент у такій республіці, зазвичай, обирається прямими виборами (виняток складають США, де президента обирає колегія вибірників, обрана виборцями). Він очолює не тільки державу, але й уряд. Уряд призначається президентом і відповідає тільки перед ним;
парламентська республіка (Угорщина, Індія, Італія, Німеччина). Президент обирається таким чином, щоб він не отримував свій мандат безпосередньо від громадян: парламентом або окремими зборами, сформованими винятково для виборів президента. Президент не є главою уряду і не є вільним у його формуванні. Фактично, главу і склад кабінету визначає парламент, точніше, партія, яка перемогла на парламентських виборах і має більшість в парламенті. Уряд несе відповідальність перед парламентом;
3) змішана (президентсько-парламентська) республіка (Бєларусь, Україна, Перу, Росія, Франція). Цей різновид республіки поєднує риси парламентарної і президентської республік. Вибори президента здійснюються всенародним голосуванням (як у президентській республіці), але президент не очолює уряд (як у парламентській республіці). Уряд призначається президентом, але призначення прем'єр-міністра потребує згоди парламенту. Уряд відповідає перед президентом, але і парламент має право висловити йому недовіру, що тягне відставку уряду. Для змішаної республіки властиве виведення посади президента за тріаду законодавчої, виконавчої і судової влади: президент має самостійний статус.